Чернігівські туалети цікавіші за музеї?

Туризм у Чернігові не зросте від нових презентацій та сайтів. Необхідно побудувати туалети, випустити сувеніри, забезпечити належну інфраструктуру.

Так підсумував результати наради з питань відкриття туристичного сезону завідуючий наукових досліджень та пам’яток архітектури НАІЗ «Чернігів стародавній» Володимир Руденок.

Та міським чиновникам говорити про туризм подобається. Тому обіцяно, що наради будуть проводити і далі.

У плані заходів, що був презентований на нараді, значаться різноманітні акції:

• організація нових туристичних маршрутів «Чернігів містичний», «Водними артеріями Чернігівщини»,
• проведення туристично-екологічної акції «Пліт зі сміття? Чом би й ні!»,
• організація та проведення щорічного рок-фестивалю «1 300 років and rock», щорічного туристичного шоу-фестиваль «У Чернігові можливо все!»,
• проведення рекламного туру по Чернігову для вітчизняних та закордонних туроператорів і представників ЗМІ та багато іншого.

Саме цей план та проблеми галузі обговорювали начальник управління відділу туризму Тетяна Коржинська, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповіднику «Чернігів стародавній» Юрій Соболь, а також представники місцевої влади, громадських організацій, турагенств, закладів відпочинку і громадського харчування, працівники музеїв.

Керував туризмознавцями міський голова Олександр Соколов. Нічого нового на нараді запропоновано не було. Участники у черговий раз розповіли, чому деякі туристи не хочуть їхати до нашого міста.

Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповіднику «Чернігів стародавній» Юрій Соболь нагадав, що туристи їдуть до Чернігова на за лоском, не за розкішшю. Вони бачили все це. Вони їдуть у дванадцяте століття, і цим наше місто значно виграєте перед іншими містами.

Тобто ті, хто їдуть за середньовіччям, звиклися обходитися без т.зв. «туритичної інфраструктури». Те, що кількість відвідувачів комплексу «Чернігів стародавній» в 2008 році збільшилась на 58 тисяч, повязано не зі змінами у інфраструктурі, а зі збільшенням внутрішнього туризму по країні в цілому.

Серед заходів, які можуть збільшити туристопотік, пан Соболь запропонував, слідуючи традиціям інших міст, з нагоди відкриття нового туристичного сезону провести свята сала, вареників чи то галушок, або ж свято молодого вина. Адже ці свята користуються популярністю, так як відображають народні традиції та звичаї. Деякі присутні поставили під сумнів винодільчі традиції регіону.

Серед практичних кроків, було висунуто побажання, щодо благоустрою територій,особливо території навколо Антонієвих печер, звернуто увагу на проблеми дерев, що впали, або тих, що тримаються гілками за інші дерева і ладні впасти в будь-який момент

Юрій Соболь попросив звернути увагу на будинок по вулиці Гліба Успенського,33. «Коли люди виходять з Антонієвих печер, особливо з нижнього ярусу, та коли вони йдуть по території що поруч, то таке враження, що там живуть бомжі, а не якісь пристойні люди» - обурювався пан Юрій.

Він нагадав про пропозиції закрити цей будинок, або пересилити людей, або зробити на тому місці стоянку. На це Олександр Соколов порахував, що якщо вжити таких заходів, «то це буде коштувати дорожче ніж сама Ільїнська церква». Та пан Соболь настоював: «Щось треба вирішувати, бо там такі картини, що туристи просто ображаються».

Закінчив свою доповідь директор «Чернігова Стародавнього» пропозицією створитти ще один орган - міську раду по туризму: «З повною повагою до обласної ради по туризму, до проблем області, поклавши руку на серце, можна сказати, що 90% туристів – це туристи, які відвідують місто Чернігів. Якщо в міській раді буде такий дорадчий орган, то це піде тільки на користь розвитку туризму в місті Чернігові».

Завідувач Чернігівського історичного музею імені Тарновського Наталія Самохіна нагадала присутнім, що не варто замилювати очі, інакше складно подолати шлях вдосконалення.

Згадуючи територію Дитинця, пані Самохіна зазначила: «Ні для кого не секрет, що на Дитинці відпочивати складно і ходити складно. От пішов сніг – і Вал не розчищається. Якщо до Спаського собору ще можно дійти, а от якщо випав сніг, підморозило територію Верхнього Валу, то треба лише чекати, поки сніг розтане. Якщо порівняти Чернігів з нашим побратимом Гомелем – то нам тут треба працювати і працювати. В Гомелі є чудові лави, біля кожної лави – 2 урни, при чому урни вмуровані, їх ніхто не вкраде, на територію парку жодна машин не заїзджає».

Пані Наталія нагадала, що Чернігів чекає гостей зі всього світу, тому має відповідати світовому рівню. Наприклад коли американці приїхали до Чернігова і були на екскурсії на території Валу, вони були здивовані, що це – парк. На їх погляд це – просто ліс.

Керуюча з туризму готельного комплексу «Придеснянський» Клавдія Тищенко теж попросила мера, щоб більше роботи проводилось по наведенню порядку у Чернігові. Вона звернула увагу на питання благоустрою території Болдиної гори.

«Коли працюєш з туристом ти бачиш все їх очима, ти сприймаєш все так як вони. І коли ти бачиш це здивування і жах у їх очах, це не можна передати словами». У черговий раз було піднято питання огорожі на схилі Болдиної гори, адже цей схил дуже небезпечний.

Пані Клавдія також зазначила: «Вирішеного питання стосовно туалетів на Валу недостатньо, тому що перше питання, яке задає група, що приїзджає до Чернігова – це «Куди?» - тож екскурсія по місту починається з «МакДональдса».

На думку пані Тищенко нічне освітлення на території історичних зон все одно вимагає кращого. Наприклад, якщо виходиш в темний час доби на територію Валу, то «хочеться, щоб хтось йшов поряд з рушницею, тому що люди різні там ходять – є й ті, що на підпитку».

«Тож ми, як патріоти нашого міста, повинні робити дуже багато, щоб нам було не соромно під час проведення екскурсії перед нашими гостями» - закликала Клавдія Петрівна.

Археолог за фахом, науковець Володимр Руденок лаконічно підсумував чернігівські туристичні проблеми: «Розруха починається з туалетів».

Історик розповів курйозний випадок, який особисто спостерігав. «Антонієви печери – це найбільш відвідуваний об’єкт у нашому місті. Проте часто туристи фотографуються не на фоні Ільїнської церкви, а на фоні туалету. Адже якщо схожі церкви туристи ще бачили, то подібних «архітектурних будівель» вони ще не бачили ніде, і навряд чи побачать».

Також Володимир Якович відзначив, що сувенірна продукція в нашому місті знаходиться на рівні сувенірної продукції 30-х років, і якщо щось цікаве і робиться, воно все робиться руками аматорів.

«Якщо ж турист приїхав до нашого міста, то він хоче крім відвідування музею, придбати гарний сувенір, відпочити в зручній і затишній обстановці, а ми поки що не можемо забезпечити цього на належному рівні. Зараз ми можемо забезпечити достойно відвідувачів лише тільки екскурсійним обслуговуванням» - пояснює пан Руденок.

Проблему розвитку туристичної галузі нашого міста Володимир Руденок бачить в тому, що «туризм у нас сам по собі, а план розвитку туризму – сам по собі». А тому ефективніть подібних нарад оцінити складно.