Чому в міській раді бояться чернігівців?

Дискусія навколо Положення про громадські слухання викликає надзвичайно багато посмішок.

З боку виглядає, що цей документ являється панацеєю від усіх хвороб міста, а його автор чи ініціатор заслужить всенародну любов. Насправді це не так, адже переважній частині мешканців міста це просто не цікаво.

Сьогодні ситуація більше заговорюється, в першу чергу представниками деяких громадських організацій та міської влади.

З їх подачі дискусія про згадане Положення ведеться не з питань його суті та принципових позицій, а говорять про форму та терміни прийняття цього документу.

Залишимо позицію громадських організацій, адже вони діють таким чином, як вважають за потрібне та нікому нічого не зобов’язані. Більш цікавою виглядає позиція міської влади, адже вона являється розпорядником наших коштів та існує саме за них.

Кого бояться на Магістратській?

Під час вчорашнього прямого ефіру на комунальному телебаченні секретар міської ради Олег Шеремет визначив кілька завдань, які на його думку має ставити перед собою Положення про громадські слухання.

Виявляється, пан Шеремет страшенно боїться, що громадські організації (як приклад він назвав “За Харків!” або “За Житомир!”, очевидно натякаючи на організацію зі схожою назвою) будуть надто часто проводити громадські слухання та напружувати соціально-економічну ситуацію в місті.

Отже, з логіки Олега Шеремета слідує, що Положення має бути виписане таким чином, щоб громадські організації зі своєї ініціативи не могли провести громадські слухання, якщо на це не має волі міська влада. Міська влада з одного боку хоче, щоб слухання проводилися організовано, з іншого намагається повністю монополізувати цей процес.

„Запобіжники”, які створила влада

В сьогоднішній редакції Статуту знаходиться один з головних запобіжників для проведення громадських слухань з ініціативи територіальної громади. Головним з них є пункт, який визначає головуючих на слуханнях. Так, ним може бути міський голова або його профільний заступник чи секретар.

Уявімо ситуацію, коли ініціативи група пройшла всі процедури, зібрала передбачених Статутом 500 підписів під слуханнями на тему, що не вигідна міській владі. Міський голова (хто б ним не був), крізь зуби все таки погоджується та підписує розпорядження про проведення слухань, визначає дату і місце. А далі, на самі громадські слухання просто не приходить ніхто з осіб, які мають право на їх головувати. Хтось захворів, хтось у відрядженні, а у когось виникли невідкладні справи. Все! Свято демократії на цьому закінчується і громадські слухання просто перетворюються на “обговорення”.

Наведений приклад – не єдиний запобіжник проведенню слухань в нинішній редакції Статуту. Але міська влада пішла далі, і активно лобіює в Положенні, яке детально регулюватиме процедуру підготовки і проведення слухань додаткові перешкоди, які зроблять їх неможливими з ініціативи мешканців міста.

Як громадські слухання можуть стати „іграшкою” мера

Однопартієць Олега Шеремета Володимир Вінниченко запропонував норму, з якою швидко погодилася міська влада. Так, Партія регіонів пропонує для слухань з ініціативи територіальної громади збирати не 500 підписів, як визначено в чинній редакції Статуту та є нормальною демократичною нормою, а набагато більше.

Цифра, що була озвучена перевищує 20 000 підписів чернігівців. Зверну увагу, що для подібних заходів підписи підтримки зібрати не просто – вимагається точна адреса, паспортні дані тощо. Без значних ресурсів за 2 тижні, що відводяться для збору підписів обійти кожну четверту в місті квартиру просто неможливо.

Заради справедливості зазначу, що під час особистого спілкування з Володимиром Вінниченко, він погодився, що для загальноміських громадських слухань ця цифра може бути зменшена до 5000 підписів. Але слухання для територій, менші за район (вулиця, група будинків, мікрорайон) повинні проводитися за наявності підписів 10% мешканців з правом голосу.

Міська влада не розуміє елементарної норми співпраці з громадою: якщо під якимсь питанням свої підписи поставили 10% мешканців мікрорайону, це питання потрібно вирішувати і без громадських слухань.

Адже, що являється головним результатом громадських слухань? Звернення, або інший документ, який пропонує певне рішення міській владі. Відповідний орган (виконком, депутати тощо) повинен його просто розглянути! Якщо 10% чернігівців вимагають від влади розглянути якесь питання та пропонують певне рішення, та поставили підписи під відповідним зверненням, навіщо витрачати кошти та час та проводити слухання? Потрібно просто терміново розглядати та вирішувати проблемне питання.

До-речі, така форма участі громадськості в місцевому самоврядуванні, як місцева ініціатива передбачає ініціювання винесення на розгляд влади якогось питання або проекту рішення. Так ось, саме в цьому випадку наш Статут передбачає 10% підписів мешканців міста.

Право на „піар”

Інший “аргумент” міської влади – якщо громадські слухання буде легко організувати, на них постійно хтось буде “піаритися”. Виходить, “піаритись” має право тільки влада. Але навіть це не аргумент. Влада просто не розуміє, що якщо певна політична партія або громадська організація “зловживатиме” громадськими слуханнями та проводитиме їх з питань, які насправді не цікавлять громаду, ніяких дивідендів на цьому не заробиш. В Чернігові живуть не такі дурні люди, як думають на Магістратській – вони самі розберуться, де “піар”, а де намагання вирішити важливу проблему.

Не потрібно боятися громаду – потрібно частіше проводити громадські слухання, звітувати на них та чути думку людей. І не трагедія, якщо якийсь чиновник, замість мовчазної згоди почує вигуки “Ганьба”, як це зробив директор Водоканалу Олександр Шкінь. Якщо люди незадоволенні, потрібно виправляти помилки, а не тікати або ховатися за “запобіжники”, які намагаються закласти в це Положення.

Завдання громадськості

13 липня було створено робочу групу, яка має напрацювати консенсусний проект Положення про громадські слухання. Очолює її секретар міської ради Олег Шеремет. До сьогоднішнього дня жодного засідання групи не відбулося.

Таким чином, найпершим завданням громадськості в цій робочій групі являється не допустити, щоб в Положенні фігурувала занадто велика кількість підписів для проведення громадських слухань.

Переконаний, що найбільш прийнятною є 500 підписів, що відповідає європейській практиці та чернігівському Статуту. В будь-якому разі, цифра більше 2000 підписів зробить практично неможливими громадські слухання з ініціативи мешканців міста. Це буде виключно “забавкою” чернігівської міської влади, яка боїться мешканців міста – своїх роботодавців.

Олександр ЛОМАКО