Гриценко… Тягнибок… Яценюк… Хто кого в Чернігові?

Щойно в повітрі виборами запахло (чи то пак, засмерділо), як почалося: «Стара влада себе дискредитувала», «Україні потрібна нова сила», «Мусимо шукати нових політиків, які виведуть державу з кризи»…

І кандидати на «оновлення» політикуму одразу знайшлися. Та й не просто знайшлися, не просто заявили про себе десь там у Києві, а рвонули «з місця в кар’єр» - мандрувати регіонами. І головне, - нас, чернігівців, не забувають.

Ось і сьогодні до обласного центру завітав один з нових і перспективних (без всіляких лапок) Анатолій Гриценко.

Він – один з трьох політиків, яким пророкують доволі пристойне місце на майбутньому українському політичному олімпі. Двоє інших – Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк.

Лише останній (хоча дехто переконаний, що він буде першим серед цієї трійки) ще не відвідував у цьому році Чернігова, не зустрічався з представниками тутешніх мас-медіа, не говорив речей, приємних вухові місцевого виборця. Він поки що по інших місцинах катається – то в Криму «засвітиться», то в Галичині «блисне».

Та нічого, нікуди він від нас не втече, з’явиться дорогенький. От тільки лад наведуть в чернігівській філії «Фронту змін», і з’явиться. Тільки ж лад там навести буде ой, як непросто, - стільки кандидатів у «вірні соратники» Яценюку по Чернігову бігає, що ніяк вибрати з них найбільш «достойних» не можуть.

Ну, та ми і їх, і Арсенія Петровича, «на десерт» залишимо. А зараз про «свіженьке», про сьогоднішнє поговоримо.

Не технічний, а… кандидат технічних наук

Отже, Анатолій ГРИЦЕНКО. Діючий народний депутат України і колишній міністр оборони, про якого одні говорять як про кандидата в «піночети», інші – як про технічного кандидата в президенти, який гратиме на руку кандидатові реальному - Юлії Тимошенко.

До речі, сьогодні в Чернігові, під час прямої телефонної лінії, яка відбувалася в редакції «Семь дней», панові Гриценку поставили запитання і про «піночета», й про «технічного» кандидата… Ох, і красиво ж відповів Анатолій Степанович на друге! Мабуть, не вперше чує.

Сказав він наступне: «Єдине, що я можу вам відповісти щодо «технічного кандидата», то це те, що я дійсно є кандидатом… технічних наук. Ніяким іншим – «технічним» - я не був і бути не планую!» Заготовка? Однозначно. Але ж звучить гарно.

Щодо того, чи не прийшов час українського диктатора, Анатолій Гриценко сказав, що прийшов час сильної і АВТОРИТАРНОЇ влади, після чого підкреслив, що у цього слова є спільний зі словом АВТОРИТЕТНИЙ корінь. Про свою ж можливу кандидатуру в «піночети» скромно промовчав.

Далі йшлося про те, що має сподобатися всім – і зовсім пересічним, і тим, хто не дуже… Всім, окрім посадовців, які, як відомо, полюбляють брати хабарі. Посадовцям-хабарникам пан Гриценко запропонував давати по 15 років позбавлення волі без права на амністію та з повною конфіскацією майна!

Щоправда, додав, що тільки тим, хто бере більше 10 тисяч доларів. Чому саме таку «таксу» встановив, Гриценко не пояснював. А я послухав і подумав собі, – м-да, це б українці таким чином 95% посадовців позбулися. Гірше всілякої люстрації, яку Тягнибок пропонує…

Прокурорів, слідчих і суддів, яких впіймають на такому хабарі, Гриценко пропонує відправити за ґрати пожиттєво і також без права амністії та з повною конфіскацією майна. “Мій законопроект пройшов перше читання в парламенті і отримав 372 голоси “за”, - сказав Гриценко. - Сподіваюсь, що вже в травні його буде ухвалено.”

Ну, це ще, як ото кажуть, «баба надвоє ворожила» - буде ухвалено чи не буде. Дурні вони там всі, в отому парламенті, щоб колегам отакі вироки підписувати. Самі – «недоторканні», їм усе до лампочки. А щирим друзякам, до яких можна «доторкнутися»?

До речі, щодо питання зняття недоторканності, то тут Гриценко категоричний, – треба знімати, але (увага!) разом з недоторканністю Президента. А значить, почати нікому, отже, ніхто нічого не робитиме, ні з кого нічого не зніматиме.

І що з того? Головне – аби виборцю подобалася ініціатива. А їм (нам) подобається… Вірніше, подобалася в 2007 році… Проголосували. І що?!

Познайомилися чернігівці і з людиною, яка координуватиме дії майбутнього штабу кандидата у Президенти Анатолія Гриценка. Це – відомий у Чернігові громадський діяч Олександр Ломако. Молодий та ранній («Опора», «Сила громади», акції, прес-конференції, засідання в президіях поруч з Віталієм Гольцем, а потім – і з Костянтином Івановим).

Що й казати, про діяльність Ломако в громадських організаціях Чернігова можна говорити довше, аніж про роботу Гриценка в міністерстві і в парламенті. Говорити вміє, обіцяти вміє, а от як «рулитиме» – поживемо-побачимо. Зараз зрозуміло лише одне, - Гриценко в Чернігові має базу, реальних і, головне, СВОЇХ людей.

Та не Гриценком єдиним жив Чернігів у четвер, 23 квітня. Цього ж дня тут було скликано прес-конференцію обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Самого ТЯГНИБОКА не було. Шкода, звісно, та користувачі сайту «Високий Вал» не так давно мали нагоду познайомитися з ним зблизька.

Натомість був Андрій Міщенко – голова обласної організації ВО «Свобода». Його оточував цілий десант з прилуцьких однопартійців. Приводом для зустрічі з пресою стало рішення Прилуцької районної ради від 15 квітня. «Свободівці» переконані, що рішення депутатів про вивішування 9 травня червоних прапорів на будівлях сільських, селищних і районної рад порушує Конституцію України.

«Ми подали скаргу до прокуратури, - сказав Андрій Міщенко під час прес-конференції, - покладаючись на статтю 20 Конституції України, де йдеться про державні символи України». “Червоні прапори на державних установах – це державний переворот!» - додав Міщенко.

Він розповів також, що сам не дивується рішенню ради, в якій більшість складають представники БЮТ та НУ-НС. «Багато хто з тих депутатів час від часу просто «перефарбовується». В не дуже давні часи вони сиділи в цій же раді під одним прапором, а тепер «порозлазилися» по різних блоках – і їм байдуже, чи то вони сердечно- чи синьо-білі, чи помаранчеві, чи якісь інші».

Тут варто звернути увагу на те, що Міщенко «б’є» по політичних партіях, які є потенційними гравцями на електоральному полі «Свободи». Так само на загальноукраїнських телеканалах робить Олег Тягнибок.

Гриценко ж партій і блоків особливо не критикував. Навіть назви їх не звучали. Натомість критикував осіб – політиків, посадовців. З чого можна зробити висновок, що екс-міністр готується до боротьби з особами (президентська кампанія), а не з політичними силами (парламентська).

Наш ворог – не москалі, а – чиновники

Кілька слів про Андрія Міщенка. Він не місцевий, але, здається, вже добре пристосувався до наших особливостей. Не говорить зайвого. Не лає москалів. Натомість люто критикує владу і чиновницьку касту.

Здається, що Міщенко на своєму місці - знає, як працювати, як «ліпити» обласну і районні партійні організації. Вже те, що зайвих людей там поки що не спостерігається, додає йому балів. Як додає чернігівській «Свободі» балів те, що кілька депутатів районних рад, що пройшли туди за списками БЮТ (наприклад, Олексій Корж з Деснянської райради Чернігова), покинули цю політичну силу і вступили в «Свободу».

Що цікаво, головного «свободівця» області теж запитували про «піночета». І ось що почули: «Час Бандери, час Коновальця на сьогоднішній день настав!» Сподобається чи ні така заява мешканцям Чернігівщини? Тут варто помізкувати…

Тепер про те, що точно сподобається. І Олег Тягнибок під час січневої зустрічі з чернігівцями, і Андрій Міщенко під час сьогоднішньої найчастіше вживали слово «люстрація». Правильно вживали. Що «чиновник - ворог народу» - це фактично аксіома. І що його – ворога – треба, якщо не посадити, то, принаймні, викинути з роботи, - також загальновідомо.

Тут Тягнибок і його люди непомильні. Тут вони виграють. І виграють навіть у Гриценка, який пропонує «десятитисячний бар’єр». «Свобода» ж обіцяє гнати «враже плем’я» за багато менші гріхи.

У «Фронт» хочуть та… не беруть

Арсеній ЯЦЕНЮК теж пропонує і саджати, і гнати. Що й зрозуміло, - сьогодні без цього не обійдешся. Натомість ліберала Яценюка не запитують про «піночета». Певне, на диктатора не тягне. Зате тягне на 12-17% голосів виборців.

Тягне і - кандидат в президенти Яценюк, і - лідер «Фронту змін» - майбутньої політичної сили. Всі опитування це підтверджують. Але без добрячих грошенят на виборчу кампанію нині (хоч ти – Яценюк, хоч сам – Франклін Делано Рузвельт) досягнути цих відсоткових вершин не можна.

Тож будуть грошенята. І великі. Будуть і в столиці, і в регіонах. Тому й вишикувалася черга до цього «Фронту» в Чернігові. Зрозуміло, черга з тих, хто хоче на керівні партійні (штабні) посади – обласні, міські, районні. На ті посади, які до грошей даватимуть доступ.

Чув я, як сьогодні прилуцькі «свободівці» розповідали, що, мовляв, тільки в їхньому райцентрі створено 3 (!) ініціативні групи щодо формування районної організації «Фронту». А за моєю інформацією, в обласному центрі ініціативних груп, кожна з яких хоче стати «обласною організацією «Фронту», створено аж 8!

Кого там тільки немає – і відомі люди, і не дуже відомі, але «круті». Є серед них і такі, що під час розмови з журналістом свої кулаки в рукави ховають. І не тому ховають, що «сверблять», а тому, що в наколках вони – кулаки оті! І в таких наколках, що навіть «пересічному» стане зрозуміло, де і в яких місцях робилися оті татуювання потенційним політикам.

І тут я дозволю собі один прогноз. А саме – ніхто з чернігівців не очолить обласної організації «Фронту змін». Не довірять. Гроші надто великі, щоб дозволити їх «роздерибанити».

Візьмуть приклад з «Нашої України – Народної самооборони», яка на час передвиборчої кампанії 2007 року прислала до Чернігова Сергія Луценка (Юрієвого брата). Він і керував обласним штабом НУНС, контролюючи кошти і не підпускаючи до них місцевих хапуг від політики.

Так вчинить і Яценюк (або ж ті, хто спонсоруватиме його виборчу кампанію). Отже, чекаймо на нового потужного «варяга» в чернігівському політикумі. Хоча тут, звісно, я можу помилятись.

Сподіваюся, що не помиляюся в іншому – як би нам не набридла політика, але майбутня кампанія буде дуже цікавою. Нового буде справді багато.