Розпродамо палаци олігархам?

Відтепер в Україні можна спокійно приватизувати пам'ятники історії й культури. Головне, щоб їх не було в «чорному списку» - переліку об'єктів, на приватизацію яких встановлено «табу». Але сумувати не варто. Приміром, Ливадійського палацу в списку немає.

Всі бажаючі купити у держави Лівадійський або Массандровський палаци можуть ставати в чергу. Відтепер зробити це можна цілком законно.

Президент підписав Закон про перелік пам'ятників культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Як виявилося, цих і багатьох інших пам'ятників національного значення в списку немає.

Логіка в самому кроці з боку держави, безумовно є, переконані експерти. Не настільки багата наша країна, щоб зуміти профінансувати підтримку тисяч пам'ятників історії й культури, які дісталися нам від предків.

«По великому рахунку, приватизувати пам'ятник - це добре. Але не в Україні», - говорить в інтерв'ю «Пік України» перший заступник голови Всеукраїнського товариства захисту пам'ятників історії й культури Микола Пархоменко. І пояснює чому.

Справа в тому, що при формуванні списку об'єктів з табу на приватизацію так і не був вироблений єдиний підхід для всієї країни.

Вийшло так, що в список попадали ті об'єкти, які подавали місцеві ради. І в підсумку все вийшло абсолютно нелогічно.

«У Чернігівській області, що одна з найбільш багатих в історико-культурному плані, приватизувати можна більше, ніж у Волинській і Рівненській областях, де насправді визначних пам'ятників набагато менше», - говорить Пархоменко.

Продовжує думку експерта його колега - голова правління Українського центра розвитку музейної справи Олексій Копитько. Він обурений тим, що, наприклад, у Луганській області в список потрапило тільки чотири об'єкти. Причому три з них - у Лисичанськом районі.

«І це зовсім не говорить про те, що Луганська область настільки бідна в питанні культурної спадщини, - говорить Копитько. - Просто тільки один район сумлінно виконав поставлене завдання підготувати перелік найбільш важливих пам'ятників».

Можна уявити собі, скільки таких нестаранних районів набралося по країні.

Більше того, експерти впевнені, що багато районів свідомо не подавали окремі об'єкти в загальний список. «Це зайва морока. Їм же потім охороною цього пам'ятника займатися», - говорить Пархоменко.

Кожен дозволений для приватизації об'єкт можна буде купити з однією умовою - потрібно обов'язково пообіцяти укласти в майбутньому охоронний договір на пам'ятник. У цьому документі буде зазначено, як хазяїн зобов'язується використати споруду і виконання яких робіт на ньому бере на себе, щоб підтримувати пам'ятник у належному стані.

Але практика показує, що в нашій країні, де й зараз складаються охоронні договори з користувачами пам'ятників історії й культури, ця модель не працює. Виконання робіт не контролюється, і відповідальності за стан того або іншого будинку орендар фактично не несе.

Фото: Сергій СТУК