Українське телебачення і новітній газОват
Газова баталія може розглядатися як складова війни, яку ведуть проти України кремлівсько-газпромівські чекісти. У тому числі і в інформаційному просторі.
Володимир Ульянов-Ленін дуже любив повторювати одну фразу Наполеона, яка в його перекладі звучала так: треба спершу встряти у серйозний бій, а там уже буде видно.
Чи й справді несамовитий корсиканець говорив колись саме так, чи це вже тонкощі ленінського перекладу (бо надто вже скидається ця настанова на славнозвісне російське «авось», а не на керівний припис кадрового артилерійського офіцера), – але не тільки вітчизняний політикум, а й українське телебачення донині живуть за цим принципом. Головно ж за його другою частиною – «...а там уже буде видно».
Побачили, та недогледіли?
У серйозний бій Україна, поза сумнівом, устряла. У бій із «Газпромом», отже, з усією чекістсько-бюрократичною кремлівською імперією. Тут не місце для оцінювання розважливості і професійності політиків, які щиро керуються наполеонівсько-ленінською настановою.
Мова про інше: про те, в якій стадії готовності до максимально повного висвітлення подій виявилося вітчизняне телебачення, як воно подавало аудиторії вістки з поля газової битви.
А от так і подавало, майже без винятків: що бачу, про те і співаю. «Газпром» заявив, «Нафтогаз» відповів, Путін-Тимошенко-Ющенко-Медвєдєв, Київ-Москва-Стокгольм-Брюссель, «РосУкрЕнерго», 210, 250, 418, хінді-русі бхай-бхай, а хохли й москалі – зовсім навпаки.
Ясна річ, викликати із заслужених коротких канікул журналістський корпус, щоби видати більш якісний і змістовний продукт було б жорстоко. Але мусять же бути у телевізійників бодай мінімальні професіоналізм (куди входить уміння передбачати сценарії розвитку подій) та шкурний інтерес (бо при ціні 418 доларів за тис.куб. перспективи більшості телеканалів стають примарними...).
Бажано було б мати й серйозніше розуміння подій, але вже цього досить, щоб давати аудиторії ширшу інформацію, без якої зміст чинної навкологазової ситуації залишається непроясненим.
Чого ж бракувало в повідомленнях наших телеканалів для досягнення такої – бодай відносної – ясності?
Декілька сюжетів та "бекґраундів"
Десь на початку листопаду голова правління «Газпрому» Олексій Міллер (той самий, який частує нас газом за «ринковою ціною» в 418 доларів) заявив, що з нового року ціни на газ для європейських споживачів знизяться приблизно вдвічі і становитимуть 270-300 доларів за тисячу кубометрів (це середньорічні ціни, що дуже важливо у нашому випадку).
Має бути й синхрон цієї заяви Міллера. Так, як і його заяви, зробленої посеред літа, коли ціни на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі сягнули космічної висоти в 150 доларів за барель – мовляв, зараз ціна газу для Європи перевищуватиме 500 доларів за 1000 м3, а якщо ціни на нафту перевищать 250 доларів, то ціни на газ зростуть понад 1000 доларів.
З цього навіть школяр зробить висновок, що 418 доларів за 1000 м3 може бути «ринковою» ціною на газ для України у січні, а у березні ця ціна вже становитиме 200 доларів. Бо часовий лаг при розрахунках ціни становить тут півроку, тобто береться до уваги ціна на нафту півроку тому, якщо дещо спростити формулу «газового ринку».
Отож і виходить, що 250 доларів за 1000 м3 – зовсім не пільгова ціна, якщо врахувати істотно коротшу відстань транспортування газу до України у порівнянні навіть із Польщею чи Чехією.
Як для себе!
А ще варто постійно нагадувати: «Газпром» має намір упродовж поточного року збільшити ціни на газ для власне російського споживача на 25% (на 5% підняли з Нового року, далі буде) у 2010 році – на 30% і в 2011-му – на 40% (щоразу у відношенні до попереднього року).
Тож 2012 року щасливі росіяни матимуть рівність внутрішніх і зовнішніх цін на газ (ця інформація мала би подаватися спеціально для тих, хто розповідає: треба дружити з Росією чи навіть увійти до її складу, щоби завжди мати дешевий газ...).
По-братськи
Ну, а те, що Білорусь сьогодні справді має нижчі, ніж Україна, ціни на газ – про це також треба говорити, так само як і про ціну такої ціни: контроль з боку «Газпрому» за «Белтрансгазом» й обіцяне державне визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії.
Проте знов-таки: час дешевих вуглеводнів (синхрон Путіна чи Медвєдєва!) справді закінчився. І для Білорусі це також невдовзі стане фактом.
(Втім, Олександр Лукашенко ще 2007-го року чітко заявив про "бабки" Газпрому - прим.)
Газовий мишка
А як обійти згадку про «швейцарську» компанію «РосУкрЕнерго» і про те, що чомусь дивовижним чином Швейцарія у газовому конфлікті не задіяна?
Чи, може, (синхрон!) вся справа у недавній констатації Путіна: «РосУкрЕнерго» – це дочірня структура «Газпрому»? І тут буде доречно нагадати, що «Газпром» – це державна російська компанія.
А також, що обраний минулого року президент Медвєдєв має прямий стосунок до цієї структури: 2000-2001 роки – голова ради директорів «Газпрому», 2001 рік – заступник голови ради директорів «Газпрому», з червня 2002-го до травня 2008 року – голова ради директорів «Газпрому». І це паралельно з виконанням обов’язків керівника адміністрації президента Росії (2003-2005) та першого заступника голови уряду Росії (2005-2008).
І що, зрештою, люди Володимира Путіна сидять на всіх керівних посадах цієї енергетичної монополії, так, що не розбереш, де тут Кремль, де Луб’янка, а де – газова «комерція».
«Комерція» і «ринкова ціна»
Взагалі-то ринок передбачає конкуренцію товаровиробників і постачальників, диверсифікацію джерел надходження товарів.
Ці принципи намагається закріпити Європейська енергетична хартія, у порушенні якої Росія гучно звинувачує Україну. Не буду коментувати це (є порушення чи ні, мають встановити фахівці).
Проте варто не забувати – і доносити до аудиторії – що Російська Федерація взагалі не ратифікувала цю хартію. Вона їй, бачте, не сподобалася чимось.
Може, тим, що не дає монопольно встановлювати «ринкові» ціни на газ і транзит?
У нас акція! Для вас ціни заморожено!
Володимир Путін (синхрон!) посилається на угоду з Україною про те, що ціна на транзит російського газу до Європи буде залишатися незмінною – 1,7 долара за 1000 м3 на 100 км. Згідно із українсько-російською угодою, підписаною у квітні 2007 року.
Якраз за часів другого прем’єрства Віктора Януковича, якщо хтось забув. Тобто ціна газу зростатиме, а качати будемо за безцінь завдяки самі-знаєте-кому. До речі, тому самому політикові, що публічно визнав ту суму газового боргу, називану російською стороною і яку категорично заперечує офіційна українська сторона. Має ж бути синхрон цієї вікопомної заяви «борця за національні інтереси»?
Далі буде
І це далеко не все, що мало б лягти в інформаційний ряд телебачення.
Одне слово, багато цікавого могло би показати багатомільйонній аудиторії українське телебачення, якби працювало професійно.
При цьому можна погоджуватися чи не погоджуватися з оцінкою, яку дав в інтерв’ю «Радіо Свобода» директор Центру відносин США – Україна професор Нью-Йоркського університету Володимир Зарицький, але враховувати її та доносити до телеглядача, як на мене, варто:
«Українці мають зрозуміти, що вони перебувають посеред великої війни. Проти України, як і Грузії, ведеться війна. Лише потрібно розуміти ширше саме поняття цієї війни. Мова йде про інформаційну, економічну війну Росії проти України. Божевільна війна йде проти України і може бути ще гірша ситуація. На жаль, для української влади, політиків важливо втриматися на місцях, нині партійні інтереси перемагають національні. Українська влада і політики, увесь український народ мають зрозуміти, що зовнішня політика має бути одна. Кожен український політик має знати і розуміти, що Росія втручається у зовнішню політику України. Зрозуміти розумом. Тут не йдеться про відносини з російським народом, а мова йде про диктатуру, яка ведеться в Росії».
Власне, газова баталія може розглядатися як складова цієї війни, яку ведуть (в тому числі і в інформаційному просторі) кремлівсько-газпромівські чекісти.
Але навіть у разі, якщо професор Зарицький передає куті меду, і політикам, і телевізійникам України варто було б керуватися іншою максимою, яка вже точно належить Наполеонові Бонапарту і яка з якихось причин залишилася невідомою Ульянову-Леніну: «Мистецтво війни – це наука, в якій нічого не вдається, окрім того, що ретельно обраховано і старанно продумано».
Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук,
член Асоціації українських письменників
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 17728 |
Посилання до теми:
1.01.2009 Газпром: Новорічне шоу "Натискання кнопки". Відео
1.01.2009 Росія повністю припинила поставки газу Україні
30.12.2008 Газпром: Створено штаб з припинення подачі газу в Україну. ВІДЕО
18.12.2008 Газпром згадав про "Новорічний вентиль". ВІДЕО
15.12.2008 Дорогий газ? Технічний підхід і ніякого чаклунства!
9.12.2008 Відключено дві котельні. Боржники мерзнуть
1.12.2008 Опалення: Газ чи дрова?
7.11.2008 Електрика з лайна: Молочний комплекс на Чернігівщині. Фото
4.11.2008 Цукор: Носівський завод закрито. Тимчасово?
3.11.2008 Заплатив за газ – заплати й за дим!
Коментарі (15)
Сергій Соломаха | 2009-01-10 11:53
Панове, чому всі тупо відкинули варіант, що Путін не має сьогодні потрібної кількості газу для забезпечення постачальників в ЄС(аргументів і фактів досить від морозів до зменшення дебету у скважинах) і просто морочить голову Європі і підставляє Україну.
А дехто в Україні просто підігрує в цьому Пуніну. Безумовно не задарма.
Квант | 2009-01-09 22:38
А кто мешал украинскому правительству, дипломатам. юристам и еже с ними в течении всего прошлого года заниматься этим вопросом? Или как всегда зима пришла неожиданно, Новый год нагрянул внезапно, а мы забыли, что у нас контракт не подписан. Кстати, Сергей, подписание контракта - дело обоюдное. А если по-Вашему "підписувати все, що підсунуть", то так может сделать либо слепец (ну не видит он что ему подсовывают, или глупец - не понимает, что творит). А если наше правительство и президент такое умное-разумное, американцами ученое-переученое, то почему не подсунули кремлевским чекистам-бюрократам свой контракт, или те тоже не согласны подписывать все, что им подсовывают. Тогда вопрос - или в школе плохо учились - не умеют контракт грамотно (не говоря уже о хитро) составить, или подсунуть забывают. А уж если нас уже не первый год в "дурні шиють" значит ведемся. Приведенные в статье "сюжеты" - действительно, больше, чем на уровень школьника (7-ой класс 2-я четверть) не тянут. А что по-Вашему поможет или заставит нашу правящую элиту думать головой, а не тем, откуда иногда непроизвольно газы вырываются (Ха, а не эти ли газы имелись ввиду, когда президент заявлял, что у нас достаточно своего газа в газосховищах?) А насчет ярма (это Боюре), то умный не даст на себя его надеть, а дурак сам наденет, а когда снять решит, то сам себе и шею свернет.
Олександр | 2009-01-09 20:38
5 кутів
Сергій Соломаха | 2009-01-09 11:25
Якщо "примус до миру" Путіну вдався в Грузії, то чому б той же сценарій не застосувати проти України та ще за підтримки "5-ї колони".
Сергій | 2009-01-08 19:03
Ghost | 2009-01-08 13:43
Интересно, много вы назовете украинских предприятий, которые отгружают товар заказчику (да еще и имеющему задолженность по оплате) без подписанного договора? То чего же тогда за подобное же бочку катить на Россию? Хотите в Европу - пожалуйста, но тогда и бизнес надо вести по-европейски!
Яйця | 2009-01-08 09:00
Тож поради і аргументи такого "любитєля" не варті скарлупи від яєць.
Якщо Sirko не має чим зайнятися - хай лиже свою скарлупу. Хоч якась корусть для хазяйства.
Sirko | 2009-01-07 20:40
Есть всегда два пути: умный и глупый. Умный путь в том, что Украина ещё в 2006 году выиграла тендер в Египте на разработку газа. И если хватит ума не брать в долю бритиши петролеумы (т.е: Arabian (Саудовская Аравия), Apache (США), Santos (Австралия), Sipetrol (Чили), ВР и пр.) то можно довести это дело до ума и стать владельцем 19 процентов египетского газа. Тогда можно любое ярмо, включая и вашингтонское, скидывать. А если поступать по-глупому - то нужно перекрыть клапана российскому газу в Европу (что фактически Ющ и сделал). Резульат этой глупости уже очевиден: Польша (наш "лепший кореш") уже получает дополнительные бабки за увеличения потока через её (и белорусскую) трубу. Следующий результат - диверсификация. Но какая? Европа уже сейчас заявила о ненадёжности Украины и о необходимости ускорить работы по северной и южной российским трубам. От этого выиграют Германия и Турция. Остальной Европе по барабану через какие трубы получать газ. Руссо-Туркмения ничего не проиграет потому что газ будет идти ихний. Но Украина потеряет статус транзитной державы. Потеряет бабки. И по Египту придётся брать в долю бритиши петролеумы. Такая вот цена нашему "ура-патриотизму: "перетерпіти всі негаразди та скинути". Вы думаете почему Польша объявила о поддержке Украины в этом газовом конфликте? Братская дружба? Как бы не так! Пшеки надеются присосаться к северной трубе (бо Балтийскому морю) и построить слвместно с Батькой Лукашенко и Путиным ещё пару трубок через Беларусь и Польшу. Именно поэтому умные поляки и поддерживают самые идиотские действия Украины. Догадайтесь с двух-трёх раз: какое государство будет транзитным всего через 3-5 лет? Наши "князья" и "гетьманы" вместо того, чтобы пахать на будущее Украины учат нас вечному сбрасыванию ими же придуманного ярма. Плохому танцору всегда ярмо мешает.
Sirko | 2009-01-07 19:37
М.Боюра | 2009-01-07 17:52
Олександр | 2009-01-07 14:51
Oper | 2009-01-07 13:51
Альтернатива є альтернатива. З названого у першому пункті є лиш гідро, яке цим гідро знищило великі землі. І нічого у напрямку альтернатив не робиться. Атомні - не альтернатива, а страшна реальність, на жаль.
А весь цей глаголізм про якесь ВР (до речі, що це таке) - гола пропаганда. І це не альтернатива, а диверсифікація, яка потрібна просто за визначенням.
Щодо туркменського газу там вище сказано про транзит і про ту саму хартію, яку Росія так не бажає визнавати.
Sirko | 2009-01-07 12:35
Разом з вищесказаним | 2009-01-07 00:13
Oлександр | 2009-01-06 19:41
5 кутів