Як мер може мати 95% підтримки. Урок чернігівським кандидатам

Особистий рейтинг мера Калуша Ігоря Насалика у місті, яким він керує – 95%.

Десь такий самий рівень популярності мав Роман Абрамович – колишній губернатор Чукотки, та президент Чечні Рамзан Кадиров (але останній, швидше за все, сам робить заміри та сам підраховує соціологічні дані своєї популярності).

Як вийшло, що у минулому співвласник цементних заводів, колгоспів, авіа- та автомобілебудівних компаній, облгазів та підприємств АПК вирішив змінити столицю на доволі занедбане містечко Прикарпаття?

Як вдалося вивести депресивне місто із перманентною загрозою екологічних катастроф на перше у всеукраїнському рейтингу та за три роки вшестеро збільшити його бюджет.

- На одному із західноукраїнських ресурсів читала обурений матеріал про те, що Ви чи не за один день звільнили усіх своїх заступників.

- Коли я став міським головою, то спочатку сформував апарат на основі партійних квот. Але з часом зрозумів, що серед тих, хто прийшов працювати багато непрофесійних людей, і мені б довелося робити за них їхню роботу.

Наприклад, у бюджеті міста є 8 мільйонів вільних гривень, я прошу заступника розмістити їх у банку, щоб ми отримали відсотки по кредитах. Він не зміг цього зробити, я розмістив їх за п’ять днів.

Або створюємо в місті інформаційний центр. На даний час у нас вся зовнішня реклама в Калуші належить місту. Але спочатку голова центру каже, що ця структура повинна бути дотаційною. Я кажу: вибач, її створено для прибутку. Довелося змінити керівника, і вже через рік міський інформаційний центр дав 800 тисяч гривень прибутку.

Чи, наприклад, усі мери продають ринки, у нашому місті ринок – комунальний.

Тому я поступово створював свою команду. Оголосив конкурс на заміщення посади моїх заступників. Вигравали ті, хто мав максимальний бал. У журі були й представники політичних партій і дієвих місцевих громадських організацій.

- Переглядаючи калуські газети, я прочитала про Ваші грандіозні задуми збудувати в місті ковзанку, стадіон для скейт-бордингу. Що з цього вдалося реалізувати?

- У 2006 році бюджет міста був 50 мільйонів гривень, а борг - 30 мільйонів. До кінця того ж року бюджет становив 80 мільйонів. Коли приймали бюджет 2007 року, я презентував його, то пообіцяв, що з 50 мільйонів ми збільшимо до 130 мільйонів гривень.

Тоді ніхто мої слова всерйоз не сприйняв, а один з депутатів сказав, що коли ви цей бюджет виконаєте, то я з’їм свою шапку. Найцікавіше, що бюджет було виконано, а депутату подарували шапку з хліба і він її привселюдно з’їв.

Ще через рік бюджет міста був 194 мільйони. Цього року наш бюджет 331 мільйон. Порівняйте, на соціальний захист малозабезпеченим Калуш виділив 700 тисяч, у той час як Івано-Франківськ – 100 тисяч, область виділила 10 мільйонів на будівництво доріг, ми виділили 35.

Ми побудували Льодовий палац. Квиток на ковзанку коштує п’ять гривень для дітей, для дорослих – 10. Басейни раніше не працювали, а тепер працюють цілий рік. Учні 3-4 класу проводять уроки фізвиховання у басейні, 9-10 клас обов’язково в Льодовому палаці. Останні три роки Калуш отримує перші місця за всіма показниками із благоустрою в Україні.

Ми перші в області запровадили роздільне сортування сміття. Аргумент був наступним: жителі якого району найкраще сортуватимуть сміття, діти з цього району поїдуть відпочивати. І діти таки чином мотивували батьків.

Також збудували єдиний у Івано-Франківській області майданчик для скейтбордингу. Ми багато чого зробили. Пам’ятаю свою першу зустріч із виборцями після перемоги. Туди прийшло більше тисячі людей, в яких протікали дахи. І більше тисячі, які скаржилися не неякісне опалення. Тому ми зробили програму на чотири роки, суть якої полягала не в латанні дахів, а в повному перекриванні. З більш як двохсот двадцяти п’яти комунальних будинків ми зробили сто дев’яносто дахів. Цього року не було жодного звернення, що течуть дахи, також не було жодного звернення щодо якості надання тепла.

- Як Ви шукаєте гранти?

- В Інтернеті існує чимало екологічних програм. Європейський банк, ЄБРР, Світовий банк виділяють гранти. Я вивчав цю систему, бо серйозно займався екологією. Вибачте, не можна жити у помийній ямі, якщо ми хочемо бути в Європі.

Я якраз шукав грант, щоб вирішити проблему регіону, у той же час Едуард Прутнік запросив мене до Німеччини, на великий екологічний форум. На цьому форумі ми фактично домовилися з іспанської компанією Емтіка, яка отримала європейський грант на управління відходами. Вони готові були виділити більше 15 мільйонів доларів, щоб розробити проект з утилізації гексахлорбензолу і проект по зупиненню просідання грунтів Домбровського кар’єру. Також вони направили лист до міністра палива та енергетики Бойка, що вони готові це зробити, але й досі не отримали відповіді.

- В суспільства нема віри, що існують не корумповані міські голови...

- Візьміть будь-якого громадянина міста Калуша, і запитайте його або проведіть опитування: чи бере їхній мер хабарі, чи прозоро розподіляє кошти. Впевнений, що 95% скажуть, що хабарів не бере.

Якось у нас відбулася на цю тему дискусія з одним депутатом. Я попросив винести Біблію. Поклав на неї руку і привселюдно сказав: я не взяв з цього міста ані копійки, лише вкладав свої гроші. А потім попросив свого опонента, а він був лікарем, вийдіть і повторіть те саме, тримаючи руку на Біблії. Він щез. Апотім з’явився анекдот, що по місту їздить лікар, який скуповує Біблію, щоб не було, на чому клястися.

Мені дуже хотілося б, щоб оці напрацювання не завершилися Калушем. Саме тому я очолив Українську партію. Будь-який мер, який приходить працювати, стає заангажованим або в однієї, або в другої або у третьої політичної сили. Люди, які голосували за списки, голосували за партійних лідерів. Виборці тільки в процесі побачили, хто ж прийшов працювати.

Я своїм депутатам сказав, мені байдуже, від якої політичної сили ви пройшли. Мені важливо, щоб ви знали бюджетний кодекс, земельний кодекс, щоб ви володіли соціальними, земельними питаннями. Як я можу дискутувати із працівниками департаменту земельних ресурсів, якщо вони не знають земельний кодекс, з бюджетниками, які не знають бюджетного кодексу.

Я зустрічав таких людей. Тоді й постало питання, як привести не партійних людей (бо там сват, брат, кум, той гроші дав), а професіоналів.

Ми готові співпрацювати із будь-якими мерами, які себе не заплямували, які готові працювати для своєї громади та сповідують українську національну ідею.

Розмовляла Лана Самохвалова