Соборність

Ви знаходитесь: Політика / Регіон / У Чернігові відзначили 107-му річницю Соборності: молебень у храмі та «живий ланцюг»

У Чернігові відзначили 107-му річницю Соборності: молебень у храмі та «живий ланцюг»

22 січня 2026 року, у день 107-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР, у Чернігові відбулася низка патріотичних заходів. Громада міста, представники влади, духовенства та активісти вшанували ідею єдності українських земель — від історичного минулого до сьогодення, коли країна протистоїть російській агресії.

Офіційні урочистості на Валу

Заходи розпочалися на території стародавнього Дитинця — історичного серця Чернігова. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася акція Соборності за участі представників місцевої влади та громадськості.

Присутні вшанували пам'ять борців за волю України хвилиною мовчання. Відбулося покладання квітів до монумента Кобзареві, який є символом духовного проводу нації, а також до Меморіального знаку на честь загиблих Героїв російсько-української війни.

«Питання єдності актуальне і зараз, коли ворог — Московія — намагається знищити Україну щоденними обстрілами. Але державу надійно захищають ЗСУ, а підтримує їх український народ», — наголошують організатори заходу.

Молитва в найдавнішій святині та 990-річчя Спаса

Особливе місце в урочистостях посів Спасо-Преображенський собор — одна з найдавніших кам’яних споруд Русі, що збереглися до наших днів. У храмі відбувся урочистий Молебень за Україну, перемогу, українських воїнів та збереження культурної спадщини.

Богослужіння очолив єпископ Чернігівський і Ніжинський Православної церкви України (ПЦУ) Антоній.

Цьогорічне святкування збіглося з визначною датою — 990-ю річницею першої писемної згадки про Спас Чернігівський (під 1036 роком у «Повісті минулих літ»). З цієї нагоди у соборі презентували виставку, присвячену князям-фундаторам храму — Мстиславу Хороброму та Святославу Ярославичу. Експозиція розкриває будівництво собору як усвідомлений державницький крок, спрямований на зміцнення політичного та духовного авторитету Чернігівського князівства в часи середньовіччя.

«Живий ланцюг» та нагадування про етнічні землі

Фінальним акордом заходів стала акція біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому. Представники Народного Руху України (НРУ), товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка та ГО «Захист держави» організували символічний «Живий ланцюг Соборності».

Активісти тримали в руках плакати з назвами міст, символізуючи неподільність українських територій. Серед згаданих міст були як обласні центри вільної України (Київ, Львів, Чернігів, Полтава, Дніпро), так і тимчасово окуповані міста (Донецьк, Ялта). Окрему увагу учасники акції привернули до історичних етнічних українських земель, включивши до переліку міста, що нині перебувають у складі РФ — Таганрог та Стародуб.

Захід завершився спільним виконанням Державного Гімну України.

Історична довідка та контекст

День Соборності України

Свято встановлено на честь проголошення 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві Акту Злуки (об'єднання) Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину соборну державу. Хоча через військову агресію більшовиків та інших сусідів тоді не вдалося зберегти державність, Акт Злуки став фундаментальним документом для сучасної української державності, зафіксувавши прагнення українців жити в одній країні.

Традиція «Живих ланцюгів»

Акція в Чернігові є відгомоном однієї з наймасштабніших світових акцій єдності — «Української хвилі». 21 січня 1990 року, напередодні річниці Злуки, мільйони українців взялися за руки, утворивши безперервний ланцюг від Києва до Львова (через Житомир та Рівне). За різними оцінками, в акції взяли участь від 450 тисяч до 3 мільйонів людей. Це стало потужним сигналом про наближення розпаду СРСР та відновлення незалежності України. Участь у тій історичній події брали й делегації чернігівських рухівців та просвітян.

Спас Чернігівський

Спасо-Преображенський собор, закладений близько 1030-х років князем Мстиславом Володимировичем, є ровесником Софії Київської. Він слугував головним храмом Чернігово-Сіверської землі та усипальницею князів. У сучасній історії храм довгий час перебував у користуванні УПЦ (МП), проте наразі тут лунає молитва українською мовою під егідою ПЦУ, що символізує повернення святині до українського духовного простору.

Фото: Владислав Савенок.

Джерело: Прес-служба Чернігівської обласної організації НРУ.

20:06 | 22.01.2026 р. SVOBODA.FM

Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті