Міжмор'я / Люблінський трикутник

Ви знаходитесь: Політика / Регіон / «Мир через силу» та дати вступу до ЄС: Про що говорили президенти Люблінського трикутника

«Мир через силу» та дати вступу до ЄС: Про що говорили президенти Люблінського трикутника

У символічну дату 163-ї річниці Січневого повстання лідери Литви, України та Польщі провели зустріч у форматі Люблінського трикутника.

Гітанас Науседа, Володимир Зеленський та Кароль Навроцький обговорили не лише спільне історичне минуле, а й майбутнє архітектури безпеки Європи.

Ключовими темами стали переговори за ініціативою Дональда Трампа, конкретні терміни вступу України до ЄС та посилення оборонного потенціалу регіону на тлі незмінної загрози з боку РФ.

Переговори в Абу-Дабі та «мирний план» Трампа

Однією з головних інтриг саміту стало обговорення мирних ініціатив. Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що Володимир Зеленський представив прогрес у переговорах, ініційованих президентом США Дональдом Трампом. Український лідер підтвердив факт проведення тристоронньої зустрічі (Україна, США, РФ) в ОАЕ, де обговорювався план із 22 пунктів.

Позиція Києва залишається незмінною: жодних поступок територіальною цілісністю. Водночас Зеленський натякнув на складний дипломатичний процес пошуку компромісу, який модерують американські партнери.

«Досить довгий час Росія хоче зробити все, що може, щоб України не було… На фронті поки що цього зробити не можуть. Наша позиція щодо нашої території і територіальної цілісності має поважатися. <...> Це просто дві різні, принципові позиції — українська та російська, а американці намагаються знайти компроміс», — зазначив Володимир Зеленський.

Науседа, своєю чергою, висловив скепсис щодо намірів Москви, наголосивши, що «Росія уникає зобов'язань щодо справедливого миру і не погоджується на перемир'я».

Євроінтеграція: амбітний 2027-й проти реалістичного 2030-го

Найбільш жвава дискусія розгорнулася навколо термінів вступу України до Євросоюзу. Володимир Зеленський публічно закликав орієнтуватися на 2027 рік — час головування Литви в Раді ЄС. Він підкреслив, що Україна буде технічно готова закрити всі переговорні кластери вже у другій половині 2026 року.

Гітанас Науседа підтримав цю амбіцію, хоча й назвав 2030 рік більш реалістичним для повноправного членства, запропонувавши двоетапний підхід: надання доступу до єдиного ринку вже у 2027-му.

«Це не справа якихось прийдешніх поколінь, це справа сьогодення. <...> Хочу нагадати, що це [головування Литви] відбудеться саме у 2027 році, Гітанасе, не забудь», — звернувся Зеленський до литовського колеги.

Президент Польщі Кароль Навроцький був найбільш стриманим у прогнозах, нагадавши про складність бюрократичних процедур, які свого часу пройшла Польща, але запевнив у стратегічній підтримці курсу Києва.

Гарантії безпеки та «сталевий кулак» регіону

Лідери трьох країн зійшлися на думці, що дипломатія без сили неможлива. Литва та Польща демонструють рекордні показники витрат на оборону: Вільнюс виділяє 5,4% ВВП, а Варшава утримує 200-тисячну армію.

Президенти обговорили спільні інфраструктурні проєкти подвійного призначення, зокрема захист Сувальського коридору та інвестиції в полігони, де зможуть тренуватися союзні війська. Зеленський повідомив про фіналізацію двосторонньої безпекової угоди зі США, яка чекає лише на підписання та ратифікацію.

«Польща виділила майже 5% ВВП на розвиток армії. <...> Наші партнери, наші сусіди відчувають відповідальність у протистоянні Росії», — наголосив Кароль Навроцький, підкресливши, що сильна армія є найкращим аргументом у діалозі з агресором.

Фактор Білорусі: від ядерних погроз до надії на свободу

Окрему увагу сторони приділили Білорусі. Лідери засудили розміщення на її території російської системи «Орєшнік» та тактичної ядерної зброї, а також використання країни як плацдарму для гібридних атак.

Польський президент висловив надію, що в майбутньому на таких зустрічах буде присутній і четвертий президент — вільної Білорусі. Водночас Зеленський розповів про співпрацю зі США у питанні звільнення політв'язнів, зазначивши, що обмін полоненими з РФ йде важко, особливо коли йдеться про цивільних та політичних бранців.

«Ми дочекаємося тієї миті, коли тут стоятимуть чотири вільні президенти чотирьох вільних народів», — висловив сподівання президент Польщі.

Єдність Альянсу: гідна відповідь на критику

На завершення президенти прокоментували резонансні висловлювання Дональда Трампа щодо Афганістану та ролі союзників. Усі три лідери рішуче захистили честь своїх військових. Навроцький нагадав слова Трампа про поляків як про «great warriors» (чудових воїнів), а Науседа підкреслив, що литовці не ховалися за чужими спинами.

Володимир Зеленський, чия країна не є членом НАТО, нагадав про евакуаційні місії українських військових з Кабула, поставивши крапку в дискусії про ефективність партнерства.

«Вважаю, це не залежить від того, чи ти в НАТО, чи ні. Ти або можеш, або не можеш цього зробити. І саме це сьогодні показують Збройні Сили України на фронті», — підсумував президент України.

Фото: Посольство Польщі у Литві

21:15 | 25.01.2026 р. SVOBODA.FM

Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті