.jpg)
Євген Магда: «Україна — це "Європопелюшка", яка має нікому не вірити і постійно маневрувати»
Візит Володимира Зеленського до Вільнюса став не просто протокольним заходом, а маркером тектонічних зрушень у регіоні.
Реанімація Люблінського трикутника, демонстративний розворот Києва у ставленні до білоруської опозиції, шпигунські пристрасті у Києві та суперечлива позиція Литви щодо «хороших росіян» — цей клубок питань ми розплутували у телефонній розмові з директором Інституту світової політики, політологом та істориком Євгеном Магдою.
SVOBODA.FM розпитала експерта про приховані сенси візиту, небезпеку «призупинення бойових дій» та те, чому в сучасних геополітичних торгах Києву варто покладатися на власну спритність, а не на обіцянки партнерів.
«Реанімація Люблінського трикутника: повернення до Балто-Чорноморської безпеки»
— Пане Євгене, про що, власне, був візит Володимира Зеленського до Литви? Які головні меседжі, на вашу думку, вдалося донести?
— Цей візит був надзвичайно цікавим і важливим передусім тому, що ми спостерігаємо реанімацію Люблінського трикутника. Нагадаю, цей формат був утворений ще влітку 2020 року, але останнім часом він працював, м'яко кажучи, не дуже активно. І це було проблемою для нас. Свого часу цей альянс створювався саме для того, щоб зробити Балто-Чорноморський регіон безпечнішим, об'єднавши найпотужніші країни регіону для спільних дій.
Володимир Зеленський у Кафедральному соборі Вільнюса 25 січня 2026 року
(фото: Олег Головатенко)
У певний момент Люблінський трикутник «просів» в активності, а зараз відбувається його реанімація — і це, на мою думку, дуже хороший знак.
Довідка SVOBODA.FM: Під час візиту лідери Литви, Польщі та України підписали спільну декларацію. Президенти обговорили спільні інфраструктурні проєкти подвійного призначення та захист Сувальського коридору.
Другий важливий момент — це, звичайно, зустріч і розмова Володимира Зеленського зі Світланою Тихановською. Білоруські демократичні сили зараз сприймають цей факт із натхненням. Вони розраховують, що Тихановська зможе сподіватися на відвідування Києва.
І тут я б згадав слова Ігоря Кизима — він вже рік як не є послом України з особливих доручень по Білорусі, але свого часу активно займався цим напрямком. Він влучно відзначив: зустріч потрібна, але вона запізніла. Це, я думаю, правильне пояснення. А от яким буде візит Тихановської до Києва — це дуже залежить від того, з чим саме вона приїде. Тому що це буде не такий візит, як її поїздки до будь-яких інших держав.
«Якщо Лукашенко ображається за шпіца — це виглядає смішно»
— Ви завжди випереджаєте мої запитання. Цей візит дійсно характеризується знаковим, різким розворотом у білоруському питанні. Це і зустріч з Тихановською, і досить жорстка теза Зеленського про те, що у «собачки Лукашенка» зараз більше прав, ніж у народу Білорусі.
— Це був сильний медійний крок. Порівняння дуже цікаве, і знаєте чим? Якщо Лукашенко всерйоз на це реагуватиме, то вийде, що диктатор ображається на випади проти його собаки. Це виглядатиме доволі смішно.
Контекст: У своєму виступі у Вільнюсі Зеленський наголосив: «Поки що білому шпіцу Лукашенка залишено більше прав, ніж народу Білорусі... Росія використовує Білорусь як полігон для шантажу Європи і світу "Орєшніками"».
Інна Кардаш (фото з персональної сторінки Фейсбук)
— У цьому контексті хочу спитати: чим обумовлений такий різкий розворот у політиці щодо Білорусі? Події виглядають підозріло синхронними: не встиг Зеленський відвідати Литву, як в Україні арештовують білоруську шпигунку. Йдеться про Інну Кардаш. Ця особа була дуже активною в медійних колах. Більше того, у 2016 році вона навіть записувала інтерв'ю зі мною тут, у студії SVOBODA.FM, для білоруської служби Радіо Свобода, коли ми запускали проєкт білоруського мовлення у Чернігові. Це пов'язані речі — зміна політики і цей арешт?
— Я думаю, що це може бути переломний момент, але ми зараз стоїмо на своєрідній розвилці. Тому сказати напевно я не візьмусь, бо поки що не бачу подальших системних дій.
Затримати шпигунку — це був, мабуть, правильний крок. Я так розумію, вона протягом тривалого часу перебувала в розробці українських спецслужб, і вони просто чекали слушного моменту. Знаєте, як ми всі, читаючи шпигунські романи чи дивлячись фільми, розуміємо: все закінчується крахом кар'єри шпигуна. Чому реалізація відбулася саме зараз — краще знають в українському ГУР і СБУ.
Але тут маємо розуміти, що це показовий сигнал. Лукашенко досить часто дозволяв собі образливі, персоналізовані випади на адресу Володимира Зеленського. Я свого часу, буквально пару місяців тому, казав, що очікую асиметричної відповіді. Тому, відповідно, я не помилився.
Довідка SVOBODA.FM: Інна Кардаш, уродженка Мінська, за даними СБУ, працювала на КДБ Білорусі з 2015 року. Вона працювала на каналах Медведчука «112» та в агентстві «Інтерфакс-Україна», а у 2016 році робила матеріал про білоруськомовну передачу на чернігівському радіо SVOBODA.FM для білоруського бюро Радіо Свобода.
«Литва намагається бути рівновіддаленою, але це ризикована гра»
Леонід Волков на мітингу у Вільнюсі 4 червня 2023 року (фото: Олег Головатенко)
— Розвиваючи тему: у Литві зараз перебуває Леонід Волков (соратник Навального), який допустив випади на адресу бійців Російського добровольчого корпусу (РДК). В Україні проти нього навіть порушили провадження, хоч і без підозри. Але симптоматично, що Литва відмовилася позбавляти його посвідки на проживання. Як бути з цим? Зараз у литовському сегменті соцмереж дуже непроста ситуація: боти працюють системно, підкидаючи наративи, що «годі витрачатися на Україну». А активна частина литовців збентежена тим, що їхня країна стає прихистком для підозрілих елементів.
— Я думаю, що литовське суспільство просто переживає непросту ситуацію. У країні перебувають десятки тисяч українців, десятки тисяч білорусів, біля 15 тисяч росіян. Литва — країна маленька, і там присутній комплекс невеликої держави: вони бояться, що емігранти дуже суттєво вплинуть на внутрішню ситуацію. Хоча я не думаю, що такий критичний вплив буде існувати.
Щодо Волкова... Виглядає так, що литовська влада у цьому протистоянні між різними крилами російської опозиції вирішила залишатися рівновіддаленою. Збоку це виглядає саме так. Але наскільки це правильно і чи вдасться їм утримувати цей баланс надалі — я не впевнений.
Довідка SVOBODA.FM: МВС Литви вирішило не анулювати посвідку Волкова, заявивши, що він не становить загрози безпеці, попри його скандальне листування про «нациків» з РДК та образи на адресу українського керівництва.
— Бачимо на перший погляд парадокс: колишній боєць полку Калиновського для них становить загрозу безпеці держави, а Волков — не становить. І тут у багатьох виникають питання...
— Так, такі моменти...
— Це виглядає як внутрішня образа, не трансльована у публічний простір.
— Я згоден. Але знаєте, тут у кожному варіанті будуть свої...
— Нюанси, невідомі широкому загалу?
— Думаю, що так, дійсно.
«Україна — це Європопелюшка: недооцінена, але здатна змінити все»
Вільнюс, 25 січня 2026 року (фото: Олег Головатенко)
— Повернімося до пресконференції трьох президентів. Володимир Зеленський озвучив бажану дату вступу в Євросоюз. Гітанас Наусєда сказав, що про цю дату треба пам'ятати як про стимул, але реалістичнішим є 2030 рік. А німецькі політики, як Фрідріх Мерц, кажуть, що до 2027 року вступу не буде за жодних обставин. Як з цим бути?
— Тут є принципова різниця у сприйнятті. В Україні вступ до Європейського Союзу сприймається як політичний крок. А в Європейському Союзі це сприймається з точки зору економіки.
Я не впевнений, що громадяни ЄС готові зараз викласти по кілька сотень євро зі своєї кишені за те, щоб Україна стала членом спільноти. Я просто про те, що треба буде підтягувати нашу державу до рівня інших країн, а сьогодні Україна — чи не найбідніша країна Європи.
Тому це момент дуже чутливий. Просто у нас ці обіцянки... Знаєте, Україна — це «Європопелюшка». Вона недооцінена, в тому числі нашими сусідами, хоча вона могла б суттєво посилити Європейський Союз. Але для багатьох країн вступ України в ЄС зараз, мені здається, — це абсолютно неприйнятний сценарій.
«Призупинення бойових дій загострить внутрішні протиріччя»
— Між тим, чутливі моменти накопичуються. Ворог гібридно грає на цьому, розповідаючи європейцям про «невдячність» Зеленського, попри мільярдну допомогу. Але як знайти компроміс, щоб Європа набула цілісності разом з Україною? Є думка експерта Олексія Копитька: Україна не впаде, але вона може «світоглядно передумати». Якщо через виснаження Україна цивілізаційно знову опиниться поза Європою, це буде катастрофою для самої Європи.
— Це правда. Але тут ми маємо розуміти ще один важливий аспект, про який каже Копитько: призупинення бойових дій загострить існуючі протиріччя та існуючі проблеми всередині країни. І це факт.
Тут не треба бути дуже розумним чи бути великим експертом — це правда. І, відповідно, ми маємо до цього бути готовими. Ми маємо зміцнювати наш вплив вже зараз і говорити про можливі проблеми та конфлікти між різними прошарками суспільства вже зараз. Я думаю так.
Контекст: Олексій Копитько у своєму пості наголошував: «Україна не впаде. Але Україна може передумати... Або ми отримуємо те, що вирішує наші завдання, або в якийсь момент буде прийнято волею рішення говорити про рамку співіснування з Росією без Європи».
«США та Росія можуть діяти узгоджено»
— І на завершення — про так званий мирний процес. Чули, що наступний раунд переговорів начебто має відбутися без американців. Міністр Сибіга сказав, що потрібні переговори між Зеленським і Путіним. Зеленського запрошують у Москву... Про що це? Це гра з відтягування часу, чи за цим стоїть щось варте уваги?
— Я вважаю, що Сполучені Штати і Росія діють узгоджено. Вони хочуть завершити російсько-українську війну за рахунок інтересів України.
Сполучені Штати тиснуть на Україну, тут у мене немає сумнівів. Росія може доносити багато своїх тез до Вашингтону — і ці «28 пунктів», а потім «20 пунктів» — це приклад. Тому ми маємо усвідомлювати, що Україна має постійно маневрувати. І вона має, ну як сказати... Вона повинна нікому не вірити. От так. Я думаю, що це має бути саме так.
— Як кажуть: «Не вір, не бійся, не проси». Ті, хто дає допомогу, мають самі усвідомлювати, що це і їхня відповідальність. Дякую вам, пане Євгене, за такий широкий обсяг питань, які ми обговорили за цей короткий час.
— Дякую вам.
19:19 | 29.01.2026 р.
| Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті |
| Переглядів : 1013 |
Посилання до теми:
24.01.2026 В Абу-Дабі завершилися тристоронні переговори на тлі масованого ракетного удару РФ
11.11.2015 Маніпуляції Соколова розкрив політолог Євген Магда
9.11.2015 Гарних дівчат кличуть не до шлюбу, а у партійні списки, - Євген Магда про місцеві вибори
25.01.2026 «Мир через силу» та дати вступу до ЄС: Про що говорили президенти Люблінського трикутника
25.01.2026 Візит Зеленського до Литви — стратегічні домовленості, тінь гібридної війни та уроки 1863 року
25.01.2026 Зеленський прибув у Вільнюс: лідери «Люблінського трикутника» вшанують спільну боротьбу проти Москви
24.01.2026 У Вільнюсі готуються до візиту Зеленського та президента Польщі
22.01.2026 «День бабака»: Зеленський, змінивши плани через Трампа, розкритикував у Давосі ЄС
12.01.2026 «Антихрист у рясі»: Розвідка РФ атакувала Вселенського Патріарха за вплив у Балтії і на Балканах
9.01.2026 Литва просить виконати вирок суду щодо громадянина України у справі 13-го січня 1991 року
6.01.2026 Зеленський та лідери Європи підписали в Парижі декларацію про багатонаціональні сили в Україні
30.12.2025 Дипломатичний марафон та «стаття 5» для України: головне зі спілкування Зеленського з медіа
Фотоновини
Коментарі (3)
Marytė | 2026-01-29 22:33
автор | 2026-01-29 21:48
Marytė | 2026-01-29 20:53