«Феномен наукової дружби»

Ви знаходитесь: Політика / Соціум / У Чернігові презентували видання про дослідницю Сіверщини та хранителів старожитностей

У Чернігові презентували видання про дослідницю Сіверщини та хранителів старожитностей

28 січня 2026 року в історичному центрі Чернігова, у Блакитній вітальні ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, відбулося перше в цьому році засідання клубу «Краєзнавець».

Подія об’єднала наукову спільноту навколо двох важливих тем: вшанування пам’яті відомої дослідниці Світлани Іваницької та презентації маловідомих сторінок історії Музею українських старожитностей Василя Тарновського.

Засідання, яке відкрив директор бібліотеки Юрій Соболь, стало символічним мостом між регіонами України, засвідчивши, що наука не має географічних кордонів.

Міст Запоріжжя–Чернігів: пам’яті Світлани Іваницької

Центральною подією заходу стала презентація збірника «Світлана Іваницька. Пропам’ятна книжка: Спогади друзів. Єфремознавчі студії». Видання присвячене пам’яті доктора історичних наук Світлани Іваницької (1964–2024), чиє життя обірвалося два роки тому.

Хоча пані Світлана народилася і працювала у Запоріжжі, її науковий інтерес був тісно пов'язаний із Чернігово-Сіверщиною. Вона була однією з провідних дослідниць української ліберально-демократичної інтелігенції та постаті Сергія Єфремова.

Довідка: Світлана Іваницька — авторка кількох сотень наукових праць. У 2019 році її внесок у вивчення регіональної історії був відзначений Чернігівською обласною літературно-мистецькою премією імені Леоніда Глібова, що є рідкісним визнанням для науковця з іншого регіону.

Зворушливим моментом зустрічі стало онлайн-включення із Запоріжжя чоловіка дослідниці — доктора педагогічних наук Олександра Іваницького, який упорядкував книгу спогадів. Про наукову велич та людську щирість Світлани Григорівни говорили рецензентки книги, професорка Тамара Янченко та кандидатка філософських наук Тамара Андрійчук, а також історикиня Тамара Демченко.

Контекст: Сергій Єфремов, дослідженням якого займалася Іваницька, був віцепрезидентом ВУАН і ключовою фігурою процесу «Спілки визволення України». Роботи Іваницької дозволили по-новому поглянути на його зв’язки з чернігівською інтелігенцією початку XX століття.

«Хранителі»: невідомі сторінки музейної історії

Друга частина засідання була присвячена презентації книги «Хранителі: нариси про очільників Музею українських старожитностей В. В. Тарновського в Чернігові» (2025). Автори дослідження — знані чернігівські науковці Світлана Половнікова та Олександр Коваленко.

Книга висвітлює драматичний період в історії музею (1902–1921 рр.) через призму доль його очільників:

Андрія Шелухіна (керував у 1902–1911 рр.);
Вадима Модзалевського (1911–1912 рр.);
Івана Рашевського (1912–1921 рр.).

Презентацію провели нинішній директор історичного музею Максим Блакитний та наукові співробітниці Наталія Самохіна і Світлана Сергєєва.

Історична довідка:

Вадим Модзалевський відомий не лише як музейник, а і як автор фундаментального «Малоросійського родословника» — головного джерела з генеалогії козацької старшини. Саме за часів його керівництва музей набув системного наукового характеру.

Іван Рашевський — талановитий художник і скульптор, який керував музеєм у найскладніші часи Першої світової війни та визвольних змагань, зумівши вберегти безцінну колекцію Тарновського від розграбування.

Виставки та атмосфера

Модераторка заходу, завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова, представила тематичні виставки, що ілюструють науковий шлях Світлани Іваницької та еволюцію Чернігівського історичного музею. Експозиція дозволила присутнім — студентам, бібліотекарям та історикам — наочно побачити документи епохи, про яку йшлося у доповідях.

Засідання клубу «Краєзнавець» вкотре підтвердило статус бібліотеки імені Русових як потужного центру інтелектуального життя регіону, де зберігають пам'ять про минуле і творять сучасну історичну науку.

Бажаєте дізнатися більше?

Ознайомитися з презентованими книгами та відвідати виставки можна у відділі краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (просп. Миру, 41).