
Робочий день чернігівської художниці
Днями, прогулюючись Валом, я зустріла дівчину з мольбертом. Вона стояла поблизу обласного архіву і малювала Колегіум. Я не могла її оминути і вирішила з нею поспілкуватися.
Її праця мене трохи здивувала: погодьтеся, для Чернігова незвично бачити художників, які малюють з натури об’єкти прямо у центрі міста. Це більше характерно для Києва. Але і у нас своїх місцевих талантів вистачає!
Дівчину, яка малювала Колеігум, звати Людмила Гончаренко. Дізналася, що вона малює картини і для себе, і на продаж. Людмила малює на Валу вже не вперше: цього літа вона “облюбували” ще декілька куточків стародавнього центру міста.
- Розкажіть що Ви малюєте?
- Малюю Колегіум. Мені він дуже сподобався і я його вирішила намалювати. Я вийшла сьогодні малювати, шукала, що намалювати, тільки поглянула – і зрозуміла, що ось воно.
Я побачила, як він красиво виглядає. Він такий біленький і виділяється на тлі дерев у блакитному димку.
- Де Ви працюєте?
- Моя професія – малювання. Працюю на себе. Свої картини я виставляю у художніх галереях Чернігова та Києва, але виставки у Чернігівському художньому музеї поки що не було.
- Чи Вам сумно розлучатись зі своїми творіннями?
- Так, дуже сумно, я ледь-ледь не плачу кожен раз, коли їх продаю. Але це мій хліб. Я розумію, що потрібно віддавати найкраще. Я розумію, що коли пропоную краще, то я правильно вчиняю.
- Ви ніколи не намагались дізнатись про своїх покупців? Хто вони, які люди?
- Мені було б це дуже цікаво, але я вважаю, що це людина, яка “проникнеться” тим, що я хотіла передати. Сподіваюсь, що мої картини потраплять до надійних рук.
- У яких жанрах Ви працюєте?
- Я малюю з натури, пейзажі, портрети. Але не так вже й часто мої знайомі погоджуються позувати. Вони всі зайняті... На це потрібен тиждень, спеціально посидіти. От чому в XV столітті малювали багато портретів? Тому що у людей було багато вільного часу, вони були більш-менш вільні. Якщо я знайду людину, яка захоче посидіти і попрацювати, я її з радістю намалюю.
- Від чого залежить вибір людини, яка буде позувати?
- Люди всі прекрасні. Тому саме знайти цю індивідуальну красу і передати її – це і є завдання художника. У кожній людини є душа, вона прекрасна.
- Чи малювали Ви якісь інші пейзажі, не чернігівські?
- Мені цікаво поїздити. Я відпочивала у Трускавці. Там дуже красиві гори, дуже-дуже красива природа. Там я малювала у парку. Кожне місце по-своєму прекрасне. Здається, що це місце – найкраще, перейдеш в інший кут – теж добре. Природа дуже багата на красу...
А на валу, як і на Болдіних горах, вже відчувається перший подих осені. Пожовкле опале листя під нога та, не дивлячись на нещодавню спеку, все ж запах іншої пори року.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 12496 |
Посилання до теми:
30.07.2008 Чернігів: Давня фортеця та сьогоднішній Вал. ФОТО
27.08.2008 Львів'яни на Чернігівщині: Екстрім-тур
Коментарі (2)
Ірина Чугаєва | 2008-08-28 17:45
Але Ви перебільшуєте.
Виктор | 2008-08-28 14:34