Останнє оновлення: 20:48 п'ятниця, 21 червня
Освіта / Знайомство
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Чернігівський філфак поживає ось так
Чернігівський філфак поживає ось так

Чернігівський філфак поживає ось так

Філологічному факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка всього два роки. Рік його очолює кандидат філологічних наук Станіслав Пономаревський.

Він же тривалий час є головним редактором часопису «Український дім» і з українського боку очолює Фундацію доброчинних громадських ініціатив «Україна – діаспора». Отож йому слово.

- Станіславе Борисовичу, містом і областю вже ширяться чутки, що молодий чернігівський філфак займається… благодійністю. Це правда?

- Так, чиста правда (всміхається). Нещодавно відбулася друга передача медичного обладнання інвалідам Чернігова й області від канадської громадської організації, яка називається «Суспільна служба українців Канади».

Цього разу було безкоштовно публічно, з рук у руки, передано 20 інвалідських візків, декілька спеціальних ходунків, кілька десятків окулярів, нові сучасні глюкометри (пристрої для вимірювання рівня цукру в крові), багато памперсів, ковдри, одяг, взуття.

На наступний раз ми вже отримали замовлення не лише на звичайні візки, а й на особливі, злегшеного типу, призначені для тих, хто хоче почуватися в суспільстві активніше – займатися спортом, танцювати. Також люди просять глюкометри.

- А як сталося, що ви почали займатися такою нетиповою для декана справою?

- Ініціатива виникла з боку канадської діаспори, а точніше – її Монітобської філії. Раніше вони збирали й посилали гуманітарну допомогу в країни, де люди переживають стихійні чи соціальні негаразди, як то країни Латинської Америки, зокрема, Аргентина, Югославія в Європі.

На Чернігівщину було звернено увагу через те, що значна її частина є постраждалою від чорнобильської аварії, до того ж - наша область сусідствує з зоною радіаційного лиха. Таку ініціативу ми сприйняли з радістю і підтримали. Почали тісно співпрацювати в цьому питанні з міським громадським об’єднанням інвалідів «Шанс».

- Як часто відбуватимуться благодійні акції надалі?

- Поки важко передбачити періодичність цих гуманітарних акцій. Цьогоріч вони були двічі, а як складеться надалі – побачимо. Механізм такий: ми робимо замовлення на певні речі, в Канаді збирають на це кошти і закуповують необхідне, однак багато часу витрачається на оформлення документів та пересилку речей через океан.

- Очевидно, Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна – діаспора» має ще й інші напрямки діяльності?

- Безумовно. Ось, наприклад, 28-го листопада на факультеті відбудеться підведення підсумків чергового, п’ятого, конкурсу для освітян Чернігівщини. До участі в ньому щороку запрошуються вчителі, вузівські викладачі, студенти, вихователі дитсадків – усі, хто має стосунок до навчання та виховання дітей. Мета: пошук креативних інноваційних ідей, оформлених у проекти, які б можна було застосовувати на практиці в освітній галузі.

Започатковано цей конкурс професором Монітобського університету в Канаді Орестом Цапом. Він же є і меценатом. Щороку ми відбираємо від десяти до тридцяти кращих робіт, автори яких отримують винагороди, а потім найкращі проекти друкуються у збірнику «Український вимір».

Уже сьогодні на цьогорічний конкурс надійшло 64 роботи. В основному – це доробки шкільних учителів. На моє переконання, вчительська «каста» в нашому суспільстві обділена. Цим людям професійне визнання навіть важливіше, ніж

матеріальна винагорода. Я зробив для себе цей висновок зі спостережень: часто педагоги, які отримали незначні грошові премії, подають проекти наступного року. Адже визнання допомагає вчителям відчувати себе не лише професіоналами, а й потрібними суспільству.

На церемонію оголошення переможців і вручення нагород запрошуємо не лише педагогічну громадськість, а й студентів, письменників, видатних людей. Двічі нашим гостем був посол Канади в Україні, а цього року має бути його перший заступник.

У вересні кілька днів гостями філологічного факультету (і всього університету) була група українців Татарстану, з Нижнєкамська. Вони привезли нам літературно-музичну композицію, присвячену творчості співачки Оксани Петрусенко, і поставили її на університетській сцені при повній залі глядачів.

Після вистави відбулося спілкування: говорили про життя української діаспори в Росії, гості жваво цікавилися історією та сучасністю Чернігівщини, побували на екскурсії в Тростянецькому дендропарку. Наступного разу вони хочуть відвідати Седнів і Качанівку.

- А коли ж філфак навчається? Як розпочався новий навчальний рік?

- Навчаємося поміж усіма цікавими подіями (всміхається). На мою думку, подібні заходи допомагають у навчанні. Розумні й корисні свята для душі та серця збагачують людей життєвим досвідом.

Якщо ж серйозно, то навчальний рік факультет розпочав успішно: так би мовити, досягнуто паритет між спеціальностями. Досі, за ліцензійними умовами, на англійське відділення набирали 100 студентів, а на українське лише 30. Нині на українське відділення вступило втричі більше першокурсників. До того ж, збільшилася кількість спеціальностей і спеціалізацій: до спеціальності «українська мови і літератури» додалися: «англійська мова», «художня культура», «редагування освітніх видань».

Приємно зазначити, що до нас на навчання почали переходити студенти з інших вузів. В основному, це чернігівці, які навчалися в інших містах. І зовсім не через те, що мають проблеми з успішністю, як може зразу здатися. Бувають різні обставини, в тому числі й родинні.

Стосовно ж наукової роботи на факультеті маю сказати ось що: готуємося провести першу конференцію «Кулішівські читання». Її ініціювала наша кафедра філософії та культурології на чолі з професором Володимиром Личковахом. Сподіваємося, це буде корисно і цікаво.

У жовтні вдруге відбулася міжнародна конференція з проблем викладання (методики) іноземних мов. Приїхало дуже багато учасників, серед яких найкращі фахівці з Росії та Білорусі. Традиційно тут активно задіяні навчальні заклади Москви і Барановичів (біля Мінська). Академік Пасов – автор найсучасніших методик викладання англійської мови не лише в Росії, а й у Європі – давав майстер-клас у мережі Інтернет. Лише з різних українських вузів було близько двохсот учасників.

А минулої весни пройшла ще одна міжнародна конференція – з проблем України і діаспори. Приїхало багато вчених з усіх регіонів України, були швейцарці, німці, поляки, канадці, американці, болгари, росіяни. Так і живемо…

- Дякую Вам за розмову.

Записала Любов Потапенко, фото автора

Коментарі (8)

EURO | 2008-12-28 17:29

Нагадаю, що Пономаревський прийшов на ТІЛЬКИ-НО створений філфак на базі історичного фак-ту, фактично без інфраструктури і розпочав перші справжні кроки в розбудові факультету! Стосовно "хабарів", то будь-які безпідставні обвинувачення - це звичайна річ для нашого менталітету та культури спілкування... З покон віків... А стосовно конфліктів з викладачами, то тут взагалі СМІШНО, вони бувають тільки у ледячих студентів, що семестр не ходять, а потім вимагають оцінки - таких багато. На моїй спеціальності викладає дуже велика кількість викладачів філфаку і ЖОДНИХ безпідставних та ініційованих нестудентами конфліктів не було! До факультету запрошуються викладати американці з "корпусу миру" та запроваджується багато програм студентського обміну (сам був на презентації деяких з них), так от НА ЖОДНОМУ ІНШОМУ факультеті такого не існує через іншу спрямовансть та деяку реакційність адміністрації, з якою мені особисто довелося зіткнутися. Пономаревський, з Вами студенти!!! І не дадуть Вас скривдити!!! =))

abc | 2008-12-26 13:27

ЙокоГоспода хорошие! Имейте уважение к человеку, который воглавляет рейтинговый факультет, пробивает гранты (а на грантах живёт весьма уважаемые учебные заведения по всему миру!) и сделал гораздо больше прячущихся здесь под псевдонимом!
Є такий вираз, будьте взаємно ввічливими. Те ж саме можна сказати і про повагу. Від керівника, котрий "воглавляет рейтинговый факультет", я б дуже хотів почути, що він зробив для того, щоб мене і решту українців поважали у світі. Тільки переконливо, бо в матеріалі я цього не знайшов (чи не зрозумів). А за моєю повагою не стане, це я обіцяю.

Йоко | 2008-12-25 20:07

Господа хорошие! Имейте уважение к человеку, который воглавляет рейтинговый факультет, пробивает гранты (а на грантах живёт весьма уважаемые учебные заведения по всему миру!) и сделал гораздо больше прячущихся здесь под псевдонимом!

abc | 2008-12-25 11:40

Пам"ятаю, як декого з Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка на сторінках Високого Валу зустрічали дуже шанобливо.
Що ж, Високий Вал це місце, знаєте, таке, непевне... Тут, в коментарях, не за хабарі, а по заслугах шанують.

0770 | 2008-12-25 10:39

Аскільки коштує вступ на Ваш факультет в зелених? Не кажіть ,що за конкурсом сертифікатів, пройшли через це! Допоміг факультет тій дитині що не було як сплачувати за навчання? А то візки-візки!!! Гидко.

лфоіварлоралорівало | 2008-12-24 20:28

Пономаревский, вы очень высокомерный человек. Не забывайте, что у вас под ногами земля и внизу не облака и не черви а люди. Подобные ситуации были у вас и в Нежине, и вот чем это закончилось. А о ваших заслугах вы бы уж помолчали - знаем. И о студентах вы совсем не печетесь - вам все равно было, есть и будет. Пишу это не от вредности, а потому что наблюдать за вашими поступками и действиями - мерзко.

s | 2008-12-24 11:48

???

sssssss | 2008-12-24 11:21

Ну прямо свята людина цей Пономаревський, а я к сутдентам допомогти у конфлікті з викладачем, то він "Я нічого тут не вирішую", нє прі дєлах, так скажемо...
Ото його і вся робота - з діяспори гроші збивати.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Українки в Квебеку і… компостування зі школи

SVOBODA.FM