Ізраїль: Ліси, Новий рік і традиції. ФОТО

«І коли прийдете ви до країни й посадите яке-небудь дерево плодоносне...» (Вайкра, 19:23).

Багато скверів і парків Ізраїлю позначені табличками: "імені ... на згадку про сина (бабусю, матір, родину....)". Іменних парків у країні безліч. Дерева ростуть на згадку про близьких.

Традиція, вихована багатьма тисячоліттями.

Усі на суботник!

9 лютого ізраїльтяни дружно вийшли саджати дерева. На честь свята із загадковою назвою Ту би Шват. Схоже на заклинання, але позначає всього лише дату: 15 число місяця Шват (за місячним календарем). У нинішній рік Ту би Шват, Новий рік дерев, випав на 9 лютого.

До цього часу в Ізраїлі закінчується сезон дощів, на деревах з'являються бруньки, починається відлік нового врожаю. У давнину ця дата була важлива для точного підведення балансу, вирахування податків.

До речі, це іудейські мудреці веліли одну десятину віддавати на храм (християни пізніше також виділяли десятину церкви), а другу десятину віддавати на добродійність (цей звичай підтримується тільки в Ізраїлі).

У першому столітті нашої ери єврейська держава припинила існування, євреїв вигнали, і традиції наповнилися новим змістом. Комусь стало відокремлювати десяту частину врожаю, та й землеробством у більшості країн євреям заборонено було займатися.

Кілька сторіч цей день, ймовірно, не відзначали. У 16 столітті прийшов звичай у Ту би Шват ставити на стіл фрукти й, пригощаючись, згадувати про Землю обітовану, "що тече молоком і медом".

З 17 століття цей день зробили вихідним для учнів єврейських шкіл. У 18 столітті визначили порядок святкування: молитви, страви, гості. А наприкінці 19 століття свято придбало сучасні форми - масова посадка саджанців.

Ініціатором нової традиції став учитель, директор школи, історик Зеэв Явиц. Його учні посадили 15 Швата 1890 року дерева в школі. А в 1908 Союз учителів оголосив Ту би Шват днем масової посадки дерев.

Сучасні ліси Ізраїлю на 95% складаються з посадок останнього сторіччя. До початку 20 століття ця земля була пустельною й малонаселеною. Причини тому різні, але головне – протягом декількох сторіч біблійні місця спорожніли й збідніли.

У 60-ті роки 19 століття тут подорожував Марк Твен:

"Палестину по праву можно считать царицей среди земель, одним своим видом наводящих уныние. Горы ее бесплодны и некрасивы, их краски тусклы. Долины – это неприглядные пустыни с чахлой растительностью, от которой так и веет тоской и убожеством. Мертвое море и море Галилейское сонно цепенеют среди пустынных гор и равнин, где не на чем отдохнуть глазу, – здесь нет ничего яркого или поражающего, нет ласковых пейзажей, дремлющих в лиловой дымке или испещренных тенями проплывающих в небе облаков. Все очертания резки, все линии четки; здесь нет перспективы – в отдалении все так же лишено очарования, как и вблизи. Безрадостная, угрюмая и скорбная земля." (Марк Твен. "Простаки за границей".)

"Редко встретишь пять-шесть олив на всей покатости горы, цветом земли своей так же сероватых и пыльных, как и самые камни гор, когда одна только тонкая плева моха, да урывками клочки травы зеленеют посреди этого обнаженного, неровного поля каменьев, да через каких-нибудь пять-шесть часов пути попадается где-нибудь приклеившаяся к горе хижина араба, больше похожая на глиняный горшок, печурку, звериную норку, чем на жилище человека, – как узнать в таком месте землю млека и меда? Представьте же себе посреди такого опустения Иерусалим, Вифлеем и все восточные города, похожие на беспорядочно сложенные груды камней и кирпичей; представь себе Иордан, тощий посреди обнаженных гористых окрестностей, кое-где осененный небольшими кустиками ив; представь же себе посреди такого опустения у ног Иерусалима долину Иосафатову с несколькими камнями и гротами, будто бы гробницами иудейских царей" (из письма Жуковскому 28 февраля 1850).

Ізраїль – єдина країна, у якій до кінця 20 століття дерев стало більше, ніж на початку сторіччя.

У кінці 19 століття в Палестину кинулися адепти нової ідеології – сіонізму. Викуповувалася непридатна земля, влаштовувалися поселення.

Українські євреї, що купили болотисті території недалеко від Хайфи, завезли в країну перші австралійські евкаліпти (місцеві араби назвали евкаліпт "єврейським деревом"). Так були осушені малярійні болота й побудовані нові міста.

Дерева висаджувалися, природно, тільки на своїй, викупленій землі. Єврейський національний фонд, створений в 1901 році, по усім світі збирав пожертви, на які купувалися землі в Палестині й закуповувалися в різних країнах саджанці.

Перший ліс висадили у 1908 році. Він загинув у Першу світову війну.

До 1948 року дві третини земель нової держави були безлюдні й непридатні до сільськогосподарської обробки. Ліси займали 5,3 га, у країні налічувалося 4,5 мільйони дерев.

Через 40 років – уже близько 80 тисяч гектар лісу, понад 200 млн дерева (чверть із них – цитрусові).

Будь-хто може посадити дерево у Святій Землі. Говорять, тільки туристи щомісяця висаджують близько тисячі саджанців. Але особиста присутність необов'язкова. Можна попросити співробітників земельного фонду (філії в багатьох країнах) висадити дерево від вашого імені. Оплачуєте саджанець й одержуєте незабаром сертифікат, що підтверджує: ваше дерево висаджене там-то.

Вибираються дерева, невимогливі до води. Кожен саджанець одягають у пластикову трубку, у якій уночі збирається досить роси для того, щоб пережити жаркий день. У багатьох місцях до кожного з дерев підводять пластикові шланги, щоб зрошувати рослини водою. Відстань між дірочками в шлангу відповідає відстані між посадками. Так поливають і міські клумби. Ізраїль винайшов максимально ощадливий краплинний полив рослин, цими розробками користуються в багатьох країнах.

Нові ліси одержують імена. Перші називалися на честь політичних лідерів сіоністського руху. Є ліс Шести мільйонів – на згадку загиблих висаджено шість мільйонів дерев. На честь праведників (які рятували євреїв у роки Другої світової війни) у Єрусалимі висаджують іменні дерева. Сади Сахарова, ліс Рубінштейна, ліс Ілана Рамона (перший ізраїльський космонавт), ліс Червоної Армії (пам'ять про дружбу із СРСР).

"Людина подібна до дерева в полі"

Ідея висаджувати дерева була висловлена ще в Торі. В книзі Вайкра сказано: "Увійдеш у Землю Ізраїлю, і посадиш дерево..." А якщо в цей момент прийде Месія – уточнили пізніше мудреці – то спочатку закінч посадку дерева, а потім привітай Месію.

Сама Тора уподібнена дереву: "Вона - древо життя для тих, хто тримається її, а підтримуючі її - щасливі". І про праведника також сказано: "Він буде подібний до дерева, посадженому в потоків вод, що приносить плоди у свій час, і все, що він робить, буде успішно".

І ще: "Якщо осаджувати будеш місто довгий час, щоб завоювати його, щоб взяти його, те не псуй (фруктових) дерев... тому що від них їли, і їх не зрубуй...".

А в Талмуді – тлумачення Тори – попереджали: не можна рубати дерево без необхідності навіть під час воєнних дій, тому що воно беззахисне й "хіба дерево подібно до людини, що може втекти при облозі?"

Не можна було вимочувати льон поблизу садів і городів, щоб плоди не всотали отруйні речовини.

Міста пропонували будувати з урахуванням планування зелених зон.

Кожне місто рекомендували оточити відкритим простором шириною тисячу ліктів (575м), а за ним повинна була йти смуга у дві тисячі ліктів (1150 м), де потрібно розводити виноградники, сади, городи. Цьому приписанню три тисячі років.

9 лютого тільки один день свята. Насправді заходи щодо екологічного виховання Єврейський Національний фонд, відповідальний за лісопосадки, проводить протягом місяця.

Це безкоштовні екологічні екскурсії, на яких, наприклад, за допомогою прибору-вимірника рівня вуглекислого газу екскурсанти виміряють зміст СО2 у повітрі й підрахують, скільки потрібно посадити дерев, щоб очистити повітря в лісі, на вулиці.

Дітей приводять у теплиці, щоб показати, як з насіння виростає дерево і яка це важка праця. На міських екскурсіях розповідять про міські дерева і їхнє значення в збереженні нашого здоров'я, як виживають вони у важких міських умовах, які краще висаджувати на балконах і у дворах.

У планах посадити 7 мільйонів дерев у найближчі 10 років.

Поза містом більшість посадок пройде в лісах нових, ушкоджених і частково вирубаних, внаслідок шкоди, нанесеного пожежами, посухою, іншими природними явищами й діяльністю людини.

Біля ста тисяч дерев буде посаджено у дні свята.

Площа Чернігівської області - 31,9 тис. кв.км, 20% займають ліси. Водна система – 1200 рік загальною довжиною 8 тис.км.

Щільність населення складає близько 39 чоловік на кв.км. Це дані перепису 2001 року, тож на сьогодні вже менше...

Площа Ізраїлю – 27, 8 тис. кв.км. Ліси займають 15% території. З них 95% - рукотворні.

Пустелі займають 60 % території країни. Більше 20% - скельні породи. Водна поверхня займає 2%. Тільки три ріки не всихають влітку. Довжина найбільшої з них – 300км.

Щільність населення – 337 чоловік на квадратний кілометр.

Збільшити

Так висаджують дерева на вулицях Хайфи

Збільшити

Парковка для авто в місті Кирьят-Моцкин, побудованому в 1934 році в пустелі

Збільшити

Голани. Ліс насаджений в останні десятиліття