Події-2008: Храм святої Катерини

Її називають візитівкою міста. У 2008 році за храм, збудований на честь святої великомучениці Катерини та перемоги чернігівського козацького полку під Азовом, тривала боротьба.

Намети під стінами храму, молитви під ОДА і міськрадою – лише частина цього затяжного процесу. І це все на фоні важливих в державі подій – приїзду Вселенського патріарха Варфоломія Першого та дискусій довкола створення єдиної помісної церкви.

Загалом хроніка подій виглядає таким чином:

Передісторія

Ще 5 квітня 2006 року голова облдержадміністрації Микола Лаврик доручив Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» передати церкву УПЦ Київського патріархату.

5 липня 2006 року під стінами храму з’явилися намети представників УПЦ (Московського патріархату) та деяких політичних партій. Влітку того ж року почався судовий процес, мета якого – оскаржити рішення голови Чернігівської ОДА.

2008 рік приніс суттєві зрушення у протистоянні. Православна громада Київського патріархату нарешті змогла ввійти у храм і проводити там службу.

Пожежа "с покушением"

1 квітня 2008 року згорів один з наметів блокувальників. Це дало привід прихильникам УПЦ МП припускати, ніби намет підпалили, а протилежній стороні – говорити про недотримання техніки пожежної безпеки.

Втім, новий намет-храм постав вже за кілька днів. Значно швидше, ніж було прибране саме згарище.

22 травня завершився черговий, але вже остаточний судовий процес. Постановою Вищого адміністративного суду України ухвалено рішення про законність передачі храму святої Катерини релігійній громаді УПЦ Київського патріархату.

Не зважаючи на це рішення суду, блокування храму продовжувалося ще кілька місяців.

Лише 19 липня православна громада ввійшла до церкви. Згодом там почали правити службу.

Поруч, у похідному наметі під стінами храму прихильники УПЦ МП продовжували своє молитвенне стояння. Їх вирішили підтримати, не зважаючи на відсутність таких повноважень, депутати міської ради.

"Неисповедимы пути депутатски"

22 липня депутати за ініціативи фракцій КПУ, ПСПУ і ПР прийняли рішення "вважати помилковим розпорядження колишнього голови Чернігівської ОДА Миколи Лаврика від 04.05.2006 р." про передачу храму громаді УПЦ-КП. Депутати виступили з клопотанням до голови ОДА Володимира Хоменка скасувати рішення свого попередника і залишити приміщення церкви в якості музею без надання його будь-якій релігійній громаді.

А 12 грудня Депутати Чернігівської міськради наново взялися вирішувати долю храму на 33 сесії міської ради п’ятого скликання. У результаті голосування 32 депутати віддали голоси за те, що Катерининська церква має бути історико-музейним комплексом. Хоча висновок юридичного відділу міської ради говорить про те, що рішення не передавати церкву будь-якій конфесії не є у компетенції чернігівської міської влади.

Вибух

У 2008 році сталася ще одна загадкова подія, пов’язана з церквою святої Катерини. В історію міста вона ввійшла як «небуденна смерть чернігівського патріота».

Антон, студент Чернігівського технологічного університету, належав до патріотичних кіл чернігівської молоді. Разом з іншими представниками патріотичних молодіжних організацій він чергував уночі в храмі, щоб не допустити його захоплення з боку Московського патріархату.

25 вересня вночі він також був у храмі. Близько першої години ночі Антон вийшов у магазин по цигарки. О 2:15 у будинку по вулиці Князя Чорного, розташованому на півдорозі до магазину, пролунав вибух.

Що сталося в цей проміжок часу – не відомо. Друзі, рідні, близькі та просто знайомі переконані, що хлопця вбили. Аби залякати інших. За іншою версією, він випадково сам себе підірвав.

Далі?

Таким чином, не випадково, що з-поміж усіх храмів Чернігова у цьому році у пресі найчастіше згадувалась саме Катерининська церква.

Останніми днями 2008 року з пресслужби Чернігівської єпархії Української православної церкви пролунала заява про те, що конфлікт нарешті може вирішитися. Віруючих похідного храму закликатимуть продемонструвати смирення і припинити «стояння».

Однак намети поки ще знаходяться під храмом святої Катерини.

Фото: Віктор КОШМАЛ, Сергій СТУК та інші