Про перспективи українського православ'я говорили на зборах УНР у Чернігові

Перспективам українського православ’я і можливим його загрозам було присвячене зібрання, скликане у Чернігові координаційним комітетом Української Народної ради.

Головуючий Сергій Кнуренко наголосив, що українцям треба не просто тривожитися з приводу політичних змін, а розвивати свою громадянську позицію і в церковному житті також.

Голова обласного товариства "Просвіта" Василь Чепурний ретельно проаналізував стан українського, російського і світового православ’я з точки зору політичних і геополітичних чинників, які безпосередньо впливають на духовні процеси. Зокрема, він наголосив на викривленості інформаційного простору, що спотворює уявлення простого громадянина про церковне життя загалом, про порушення деякими помісними церквами 34-ї Апостольської заповіді і їхнє намагання за всієї внутрішньої неоднозначності і невизначеності механізму отримання автокефалії іншими помісними церквами зберігати і посилювати свої політичні впливи.

Вчителька Інесса Вачнадзе, політик Андрій Глухенький, працівник культури Марія Винниченко наголошували: розвиток українського православія залежить в першу чергу від нас самих.

Розвиваючи думку доповідачів про поширення діяльності українських православних громад поза храмами, Андрій Глухенький наголосив на необхідності посилювати духовну роботу в інформаційному просторі, зокрема нести просвітницьке слово за допомогою всіх сучасних інформаційних засобів. Марія Винниченко розповіла про іноземний досвід конкретної щоденної роботи з молоддю на прикладі літніх таборів, молодіжних гуртків при парафіях тощо.

З пересторогою говорилося на засіданні про "наметову" ситуацію навколо Катерининської церкви, коли ні УПЦ МП, ні влада не поспішають виконувати рішення судів, у тому числі і Верховного, про знесення незаконно встановлених наметів під храмом УПЦ КП в Чернігові.

До активної діяльності самих громад, а не лише священиків, закликав начальник відділу у справах релігій обласної державної адміністрації Віктор Молочко. Він закликав до смирення під час посту і висловив жаль з приводу намагань пост-радянського суспільства займатися критиканством, не знаходячи недоліків у собі. Саме з його вуст прозвучали слова з молитви: «Боже, дай мені сили змінити те, що я можу змінити, смирення прийняти те, що змінити неможливо, і мудрості відрізнити одне від іншого».