Торгівля / Фіксація порушень

Ви знаходитесь: Політика / Регіон / Ну що, за пивком? або Як «затаритися» в 17 років. ВІДЕО

Ну що, за пивком? або Як «затаритися» в 17 років. ВІДЕО

Читаючи у вересні 2009 року законопроект №1171, я не вірив. Не вірив, що він стане Законом України.

Але збулося! Олігархи та інші мільйонери з клубу «Верховна Рада України» через чотири місяці цей надзвичайно корисний закон прийняли. Та й потужно проголосували – 359 голосів при необхідних 226.

Пиво юридично стало вважатися алкогольним напоєм. І з 11 лютого пиво (принаймні те, що у нас пивом називають) вже не можна було продавати немовлятам та іншим дітям до 18 років.

Рейд перший

Дав місяць на «розкачку» впровадження антиалкогольних норм в життя. І ось 7 березня виходжу на центральні вулиці Чернігова, прихопивши 20 гривень, фотокамеру і неповнолітню особу. Об’єктами для іспиту було обрано кіоски, адже у магазинах знімати не дадуть.

Без будь-яких заминок вдалося придбати першу пляшку пива у кіоску на розі вул. 1-ї Гвардійської армії та вул. І.Самострова. Наступну – в кіоску на зупинці громадського транспорту поблизу міської лікарні. Наступна спроба, тут же поруч, стала провальною. Втім, є обґрунтована підозра, що продавця вже попередили про наші «маневри» з камерою. Дві наступні пляшки неповнолітній люб’язно вручили під запис у кіосках на зупинках під «Мегацентром» і за рогом, на вул. Київській.

Як показало дослідження, на придбання алкоголю в порушення закону потрібно всього лиш 30-40 секунд. Основна частина цього часу витрачається продавцем на підрахунок і видачу здачі із зароблених батьками грошей... Максимальною незручністю цього процесу для головної дійової особи виявилося усне запитання про вік в одному з кіосків.

Відпрацювання

За продаж спиртного неповнолітнім відповідає продавець. 44 таких торговців виявила міліція за час оперативно-профілактичного відпрацювання з 25 березня до 8 квітня. Їм доведеться сплатити штраф у розмірі до 340 гривень. Якщо підлітки вдруге придбають випити чи покурити, власник закладу відповість за це своєю ліцензією і викладе 6800 гривень штрафу.

Про це повідомив Сергій Бриль, керівник ЦЗГ УМВС України в Чернігівській області. Він також додав, що відпрацювання було продовжене і після 9 квітня. Але й по завершенні відпрацювання міліція «тримає руку на пульсі». Справді, неодноразово доводилося бачити робочі прогулянки трійки у синьому на центральній парковій алеї.

«Комендантська година»... за межами міста

Чернігівська обласна рада зробила свій крок у напрямку оздоровлення «підліткових мас». 24 грудня 2009 року ухвалено рішення щодо обмеження вечірнього перебування дітей і підлітків у закладах дозвілля, громадського харчування, комп'ютерних клубах, на вулицях та в інших громадських місцях. Дітям до 14 років не можна гуляти без дорослих після 22 години вечора. Підліткам від 14 до 16 років дозволено вештатись до 23 години.

Тим же рішенням облради було рекомендовано районним i міським радам винести на розгляд аналогічне питання. Проте у Чернігівської міськради віз і досі там. Як повідомила радник міського голови Ірина Синельник, у Чернігові в цьому питанні керуються загальноукраїнськими нормами.

Рейд другий: «краще, але погано»

Другий пивний похід припав приблизно на третій тиждень міліцейського відпрацювання. Контрольні закупки виконувались 17 квітня там же, в самісінькому центрі міста. Якщо коротко – краще, але погано. У двох кіосках запитали паспорт: на зупинках біля міської лікарні та «Мегацентру». Саме під «Мегацентром» біля відомого алкогольного гадючника з народною назвою «квадрат» стояли троє кремезних хлопців з дубинцями.

Проте варто було лиш зайти за міліцейські спини, як мета була досягнута. Тут же за рогом, у кіоску на зупинці на вул. Київській, без жодних запитань неповнолітній вручили пляшку. По результатам журналістського відпрацювання ця «точка» вже наторгувала на 6800 грн. в бюджет і позбавлення ліцензії.

Другу пляшку неповнолітня дістала з віконця кіоску на перехресті вулиць Київська і П’ятницька. На цей раз продавець засумнівалася, але чомусь «прокотив»... студентський квиток. Хоча вік там жодним чином не вказано.

«И все у нас пойдет через ж...» ©

«Есть у них праздник «великого октября», но празднуют они его в ноябре, – казав один сатирик. – И так у них – все!»

Чому закон не працює, а якщо працює – то «з-під палиці»? Справа в тому, що навіть правильні рішення впроваджуються у нас часто-густо не через те місце. Робота над впровадженням законів в Україні починається вже після їх прийняття.

Керівники від найширшого крісла до найменшого стільчика мають знати пріоритети засобів управління. Паперова вказівка серед них знаходиться найнижче. Саме тому потрібна якась «палиця», в даному разі – загроза штрафу. Дію закону таким чином змушені запускати дещо ефективнішим засобом управління – силою.

Щаблі успіху

Аби закон діяв, він має збігатися з уявленнями про поведінку і неписаними нормами суспільства. Випадків крадіжок куди менше ніж куріння чи розпивання алкоголю на вулиці, чи не так? Перше для всіх є усвідомленим порушенням, а друге ще для багатьох залишається нормою. Отже забезпечення тверезості громадських місць мало би початися з чогось іншого.

На економічному рівні можна вплинути на ситуацію відносно швидко за прийнятної ефективності. Саме ціна в першу чергу визначає доступність. Цінники під пивними півлітрами з цифрою в 3-4 гривні не відлякують сьогодні жодного школяра.

А хто здійснює управління молоддю на ідеологічному рівні? Зі зникненням «керівної ролі партії» і за відсутності її заміни? Голлівудські студії та місцеві рекламні «креативщики»? Де наш, власний популярний фільм, у якому пити можуть хіба що лохи?

На історичному рівні управління здійснюється «переписуванням» минулого. Начебто на свята (а то й просто так) наші предки обов’язково пиячили. А як настійно зв’язують поняття пияцтва з козацтвом! Між тим, шановні читачі, можете самі поцікавитися, з якого часу в Україні з’являється горілка. Озброюйтесь, адже наш час – час війн інформаційних.

Найефективніший засіб управління, хоч і найповільніший – формування світогляду, виховання. За наявності совісті навіть відпадає необхідність у паперових заборонах. Ще задовго до юридичного віднесення пива до алкоголю довелося стати свідком сцени у магазині:

– Дайте «Бонакву» и пиво.
– Пива не дам!
– Чого?
– Восемнадцати нету.
– Ой, ну я на улице куплю! Дайте «Бонакву».

«А компот?!» ©

Придбані у першому рейді чотири пляшки пива знайшли своє застосування – проміняв їх на деякі б/в деталі. А дві пляшки з останнього рейду стояли німим запитанням. Використати їх за призначенням не давала наявність алкоголю. Справа в тому, що алкоголь вбиває клітини мозку. Це підтвердив зокрема і головний лікар Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Петро Михайлович Седень.

Я вже вирішив, що своїми мозковими клітинами розкидатися нерозумно. Згодяться у житті, та й за плечима мозок не носити. А пляшки приймають тільки порожні. Отже, що робити з пивом? Напевно кожен першокласник визначиться без ускладнень, маючи на озброєнні вищенаведену інформацію і простий вибір: що спустити у каналізацію – майбутнє чи пійло?

Весело пішло, з бульбашками. Шкода тільки, що мало хто з дорослих має правдиву інформацію і достатньо сильний, аби звільнитися від стереотипів та міфів. Адже депутати і закони приходять і відходять, а дітей виховувати своїм прикладом саме нам.