Дюжина резонансних подій 2016 року від SVOBODA.FM

2016 високосний рік запам’ятається численними резонансними подіями, які сколихнули не тільки Чернігівщину, а й всю Україну.

Про шокуючі катастрофи, чиновників-хабарників та політичні скандали - у передноворічній добірці svoboda.fm.

 Обвал гуртожитку по вулиці Попудренка

Декілька тижнів тому Україну сколихнула резонансна подія: 12 грудня у Чернігові обвалився 4-поверховий гуртожиток по вулиці Попудренка 16, загинула 25-річна жінка, близько 10 людей отримали поранення.

Будинок вже тривалий час був аварійний, у день трагедії, коли по стінам пішли тріщини, люди викликали комунальників, утім вони нічого не зробили, аби попередити трагедію. Мешканців зруйнованого гуртожитку розселили по тимчасовим помешканням і виплатили компенсації.

Міський голова Владислав Атрошенко звільнив начальника комунального підприємства, що обслуговувало будинок та виписав догану начальнику управління ЖКГ Ярославу Куцу та профільному заступнику Олександру Кириченку.

 

Поліція ж розслідує кримінальне провадження. А от горе-гуртожиток, який, як стверджував начальник управління капітального будівництва міськради Анатолій Дзядзсько, відновленню, найімовірніше, не підлягає, таки збираються ремонтувати.

Про це повідомив міський голова Владислав Атрошенко і додав, що міська влада не зобов’язана ремонтувати аварійні будинки.

Мор риби в Острі

В липні ж найбільша екологічна катастрофа останніх років сталася на річці Остер у районі Козельця.

Місцеві рибалки опублікували в Інтернеті моторошні відео мору риби. Із невідомих причин річка перетворилася на чорний смердючий потік, а риба передохла.

 

Місцеві припускали, що катастрофа сталася через викиди отруйних речовин із промислових підприємств. Утім згодом чиновники заявили: мор риби викликали "природні процеси" – тривалі зливові дощі, потрапляння до річки води з болота,  підвищення температури води, змиви з сільськогосподарських угідь.

Джерел несанкціонованих скидів забруднюючих речовин до річки так і не виявили.

В Березовий гай руки не пхай!

У 2016-му Чернігів сколихнули й декілька помітних акцій протесту. Наймасштабнішою була акція за збереження Березового гаю, впритул до якого зібралися будувати багатоповерхівку. За запевненнями чиновників, 14 квартир у новобудові повинні були отримати учасники АТО, на місці майбутнього будівництва навіть заклали капсулу. 

Утім, громада у чесність намірів не повірила і в буквальному сенсі дістала капсулу розбрату силою. Найбільше обурення у людей викликали плани збудувати впритул до зеленої зони не один, а цілих 3 будинки. Конфлікт залагоджували на сесії міськради, дозволи на будівництво багатоповерхівок скасовували під тиском громади.

 

А найбільше у цій ситуації радує позиція мешканців мікрорайону, які направили свою енергію у позитивне русло. На галявині, де повинні були звести багатоповерхівки, люди тепер висаджують дерева ті, кого голова ОДА Валерій Куліч назвав «дітьми лейтенанта Шмідта».

Протести проти проросійських виконавців

Культурологічний протест року: акції проти виступів у Чернігові виконавців, які на третьому році війни з Росією не гребують їздити до Московії на заробітки: Потапа і Насті Каменських та Світлани Лободи.

Активісти розливали перед входом до облмуздрамтеатру червону фарбу і свинячу кров та кричали «Ганьба» тим, хто таки наважився прийти на виступ цих виконавців.

На останній сесії обласної ради розглядалася можливість заборони виступів проросійських виконавців на території Чернігівщини, утім, для включення цього питання до порядку денного у депутатів не стало голосів.

Скандали із тендерами

Один із головних позитивів цього року – запровадження системи електронних закупівель Prozorro.

Проведення тендерів тепер відбувається в режимі онлайн, мінімізуючи зловживання з боку чиновників.

Але вони таки були. Влітку вирували скандали довкола закупівлі Чернігівським управлінням освіти найдорожчих з можливих вікон для чернігівських шкіл.

Не так давно відомство Василя Білогури стало фігурантом іншого скандалу, вже пов’язаного із закупівлею матів втридорога.

Не обійшлося і без зловживань з боку учасників тендерів.

Зокрема, через це майже рік проходив тендер на закупівлю Черніговом 10 нових тролейбусів. Спочатку їх повинні були придбати влітку, утім через скарги одного із учасників, результати торгів відмінив Антимонопольний комітет, за що Владислав Атрошенко назвав його «організованим злочинним угрупуванням» і оголосив повторний тендер.

Його результати також намагався оскаржити вже інший учасник, утім безрезультатно. 10 новеньких тролейбусів вже вийшли на лінію.

Річна сага тривала й довкола будівництва дитячого садочка на Масанах. Торги двічі зривалися через скарги учасників один на одного, зрештою, перемогла компанія з Дніпра із ціною у 31 мільйон гривень, що на 15 мільйонів дешевше за початкову пропозицію. Владислав Атрошенко пообіцяв, що дитсадок зведуть у 2018 році, утім, якої якості він буде – невідомо. 

«Лампочкова сага» Кириченка

Про цей скандал, також пов’язаний із виконанням умов тендеру, ми вирішили розповісти докладніше, адже він має яскраво виражену політичну складову.

У серпні в тендері на виконання програми по модернізації освітлення Чернігова вартістю майже 9 мільйонів гривень перемогла черкаська фірма «ДВРП-монтаж». Усе б нічого, але вона, отримавши третину суми як передоплату, не поспішала починати роботи і приступила до встановлення світильників лише за 3 місяці.

Все б нічого, але вони виявилися неналежної якості, без громовідводів і з російським начинням.  

 

Профільний заступник міського голови з питань ЖКГ Олександр Кириченко у цей час повідомляв, що фахівці «заміряли показники світильників і вони досить добрі».

 

Тему відповідальності Кириченка(якого пов’язують із Радикальною партією) за зрив виконання умов тендеру почали розкручувати у «Нашому краї». Раніше, як повідомляли співрозмовники Svoboda.fm у міськраді вони були незадоволені діями Кириченка під час запровадження у місті транспортної реформи. Мовляв, він погрожував перевізникам, які представлені серед депутатів цієї фракції, що забере у них всі вигідні маршрути.

Зацікавлені у розкручуванні скандалу були й в команді фракції БПП та оточення Атрошенка.

Зрештою, Кириченка від головування на конкурсі по перевезенням відсторонили, комісію із розслідування умов виконання тендеру створили, а під час засідання 13-ї сесії міськради його відставки домагалися представники партії «Наш край», утім, безрезультатно. Як ми повідомляли нещодавно, по душу Кириченка прийшла прокуратура: попросила міськраду дослідити брехню у його декларації.

Вибори наступника Атрошенка, або операція «округ у надійні руки»

Політична подія року – липневі вибори народного депутата по 206 округу, який став вакантним після обрання Владислава Атрошенка міським головою Чернігова.

Про свого наступника на цій посаді він подбав завчасно: ще 11 травня svoboda.fm оприлюднила аудіозапис промови Атрошенка на зустрічі із мешканцями Старого Білоуса, на якому він заявив, що хоче передати округ(а згодом і БФ «Поліський оберіг») «у надійні руки».

Такі кінцівки, на його думку, має скандальний київський забудовник Максим Микитась.

 

Виборчий процес супроводжувався численними звинуваченнями кандидатів один одного у підкупі виборців, це фіксували і спостерігачі ОПОРИ. Правоохоронці навіть «накривали» штаб-квартири проплачених агітаторів із дивними посвідченнями з QR-кодами. Утім, тієї вакханалії, яка відбувалася рік тому на виборах по 205 округу у Чернігові, все ж таки не було.

За старою чернігівською традицією, знову переміг немісцевий кандидат, на політологічному сленгу так званий «парашутист», київський забудовник Максим Микитась.

Про результативність його роботи у стінах Верхової Ради складно судити, адже він там майже не з’являється.

«Радикальна» корупція

У переддень виборів по 206 округу, 14 липня, у Мені «на гарячому» під час отримання хабара у 1000 доларів за сприяння підприємцю в отриманні гектара землі під магазин, затримали міського голову Геннадія Примакова та депутата місцевої райради Валерія Гайдукевича.

 

У прокуратурі області стверджували: «вели» чиновників вже давно і у суді вимагали для них запобіжний захід: або утримання у СІЗО, або мільйон гривень застави.

 

Утім під час засідання у Новозаводському районному суді у Чернігові, підозрюваних у хабарництві відпустили на поруки нардепів від Радикальної партії, яку і представляють Примаков та Гайдукевич. Міський голова Мени і далі продовжує виконувати свої обов’язки, а про саму справу вже мало згадують правоохоронці. Утім згадаємо ми: як-ніяк, корупційний скандал року.

Затримання підозрюваного у розстрілі інкасаторів

 

Злочин і покарання року: затримання у жовтні в російському Петербурзі  підозрюваного у розстрілі інкасаторської машини Приватбанку під Черніговом, що сталося у жовтні 2015 року Олександра Маклюка.

 

Операцію із затримання проводили російські інтерполовці. Наші ж правоохоронці очікують рішення російської сторони про екстрадицію. Окрім вбивства інкасаторів Маклюку інкримінують також викрадення близько 10 мільйонів гривень, 150 тисяч доларів і 30 тисяч євро.

 Шокуючі декларації

Сума вкраденого Маклюком не йде у ніяке порівняння із чесно заробленим нашими шанованими чиновниками, які цього року оприлюднили свої електронні декларації.

Українці, звісно, здогадувалися, що наші можновладці далеко не бідні люди, але щоб настільки.

Чого вартують лише декларації чернігівських посадовців. Понад 2 мільйони доларів готівки у нардепа Валерія Давиденка, золоті і платинові годинники міського голови Чернігова Владислава Атрошенка, майже мільйон доларів готівки у скромного служителя Феміди, голови апеляційного суду області Садига Тагієва і шоста частина села Количівка у власності голови Державної фіксальної служби Романа Насірова.

 

Після побаченого в електронних деклараціях, деякі чернігівці вже жартома бажають один одному грошей стільки, аби вистачило хоч на один із годинників Атрошенка, або ж хоча б десяту частину «кешу», задекларованого нардепом Давиденком.

 ДТП голови обласної ради Вдовенка

Здавалося б, рядова подія: на перехресті Хюндай «поцілував» «Славуту», яка, у свою чергу, врізалась в «Ланос». Ніхто в ДТП не постраждав, лише побиті 3 машини.

Все б нічого, але винуватцем аварії став голова обласної ради Ігор Вдовенко і, як повідомляли наші джерела, скоїв ДТП у не зовсім тверезому стані і відмовився проходити алкотест на місці.

Його відвезли до комунального закладу, який підпорядковується обласній раді і… диво! Ознак алкогольного сп’яніння фахівці у сечі Вдовенка не знайшли!

 

Журналісти svoboda.fm вимагали від патрульних оприлюднити записи з нагрудних відеокамер, утім там навідріз відмовилися це робити. 

Бійка п’яних резервістів у Гончарівському

 

І продовжуючи алкогольну тематику, не можемо не згадати інцидент, який стався у середині червня у Гончарівському. Туди з усіх усюд покликали майже 1800 чоловік. Пообіцяли харчування, стрільби та душевну кампанію з колишніх побратимів. Виявилося, на збори запросили на 700 людей більше за потреби. До того ж, до швидкого оформлення понад тисячі бійців у надкороткі строки у частині виявилися неготовими.

Відтак, деякі резервісти вирішили провести вільний час «з користю»: спочатку напились, а потім і побились.

Добре, хоч армійське командування врахувало помилки і подібні ситуації на зборах вже не повторювались.