Отрута: Наші люди – замість колорадів?

У місті Мена (Чернігівська обл.) на території колишньої «Сільгоспхімії», зберігаються тонни зіпсованих отрутохімікатів. Під дірявим дахом і з виламаними дверима, у дірявих мішках та поіржавілих каністрах.

Поки владні структури кивають одна на одну, навколишні жителі дихають дустом і гербіцидами.

Оскільки хімічні засоби захисту рослин, які нині мокнуть і отруюють менян, раніше належали колгоспам і сільгосппідприємствам, звертаємося до заступника голови РДА з питань агропромислового розвитку Павла Терентієва. Ось його відповідь:

– Займатися цим питанням, за законом, повинна місцева влада. Адже саме вона дала дозвіл на те, аби хімікати з усього району кілька років тому звезли у місто і розмістили у складському приміщенні ВАТ «Райагрохім».

Я тоді протестував проти такого рішення, бо це проблему не вирішило, а навпаки – загострило. Нині «Райагрохім» – власність приватного підприємця. Господар тоді дав згоду на тимчасове зберігання хімікатів.

Яка картина сьогодні? Дах на складі розікрали самі ж меняни, виливають отруту прямо на землю й крадуть тару. М’яко кажучи, нерозумні люди, адже не замислюються, що таким чином гублять власних дітей, онуків і ненароджене потомство. Уся ця бридота йде у ґрунт, ми ж її і вживаємо.

На питання, яким же чином утилізувати отруту, Павло Олександрович подав кілька ідей. Була така думка, щоби зсипати усі хімікати у металеву бочку, заварити її і поставити на фундаментні блоки.

Однак спеціалісти висловлюють сумнів: хтозна, як ті речовини між собою реагуватимуть, а раптом вибухнуть? Масштаби наслідків страшно уявити. Треба б провести хімічне дослідження, та цим займаються одна чи дві спеціалізовані лабораторії на всю Україну. І заплатити доведеться чималу суму.

– Цю проблему потрібно вирішувати на державному рівні, з відповідним фінансуванням, – упевнений Павло Терентієв. – Сьогодні економимо копійки, а завтра можуть мільйони полетіти. Адже ми живемо у басейні Десни, наша вода з нашими хімікатами може попливти у Дніпро і у столицю.

На перший погляд, не зрозуміло, чому хімікатами колишніх колгоспів повинна займатися міська рада. Однак, за словами заступника голови РДА Анатолія Олійника, це справді так.

Відповідно до постанови Кабміну: «Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об’єктах комунальної власності». На думку Анатолія Андрійовича, проблему потрібно вирішувати спільно, однак законним шляхом і у межах повноважень.

– Міський голова пропонує, аби за справу взялася районна рада, однак це представницький орган, який не має ні відповідних служб, ні фінансування,  – наголошує заступник голови РДА. – Кошти акумулюються у міськраді. Саме там повинні створити відповідну комісію і шукати гроші, звертатися до відповідних організацій. Не може ж держава дати гроші приватному підприємцю, аби той відновив дах. А районний бюджет осторонь не стоятиме, частина коштів на утилізацію буде виділена. Хімікати ці потрібно знищити, хоча б частинами. Бо куди їх подіти, куди вивезти? Уся земля розпайована, кому потрібні гербіциди на городі?

Міський голова Михайло Кадушко не згоден із такою позицією. У листі, адресованому до райдержадміністрації (від 11 червня), йдеться:

«Враховуючи, що, за наявною інформацією, хімічні засоби захисту рослин були звезені на територію колишнього ВАТ «Райагрохім» сільгосппідприємствами району, враховуючи відсутність відповідного спеціаліста у штаті апарату міської ради, вважаємо за доцільне створити районною радою комісію з питань поводження з відходами і провести відповідну роботу».

Як вирішиться це питання, покаже час. Але зволікати не можна. Бо рясні дощі, які останніми днями радують городників, усе глибше й далі змивають отруту. Скоро будемо її пити?