«БЮТівцям» закони не писані? ФОТО

Звістки про те, що десь в Україні знов у когось відібрали завод, ринок або інше майно, лунають у новинах майже щодня.

Ми вже трохи звикли до цього, як кажуть сусіди росіяни, «бєспрєдєлу», але ж за умови, що безпосередньо нас ця справа аж ніяк не стосується. Такий, на жаль, ми, українці, народ: терплячий, байдужий та боязкуватий.

Саме цими рисами українського характеру й користуються жваві ділки, що останніми роками прибрали до своїх липких рук майже все, що, як мовиться, в країні погано лежало. А коли нічого зайвого, що колись називали «народним», не залишилося, дійшла черга й до чужого.

Отож настав час так званих «сірих» схем привласнення ласого шматка. Коли, з одного боку, все начебто законно, а з іншого, через деякий час у майна, на яке «поклали око», з'являються нові хазяї.

Саме у такій ситуації опинилася нещодавно «Деснянська правда» - бренд Чернігівщини, обласна газета з понад 170-річною історією. Всупереч здоровому глузду, цей друкований ЗМІ й досі не є окремим комунальним підприємством, нині він - усього лише структурний підрозділ Відкритого акціонерного товариства «Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда».

Того самого ВАТу, контрольний пакет акцій якого (51%) належить Чернігівській обласній раді. Отож керувати цим підприємством, начебто, повинні шановні пани депутати. А їх в облраді аж цілих шість фракцій - бютівці, регіонали, нашоукраїнці, литвинівці, соціалісти та комуністи.

І тут починається найцікавіше. За «дивним збігом обставин», голова обласної ради Наталія Романова - член БЮТу, голова ВАТ «РВК «Деснянська правда», депутат облради Володимир Івашко - член БЮТу, головний редактор газети «Деснянська правда» - така собі прилучанка Лариса Мілова - також «бютівка».

Не знаю, кому з них першому прийшла думка, але, здається, хтось саме з цієї трійці якось вирішив: а чому б не привласнити «Деснянку», яку добре знає вся Чернігівщина, та зробити її такою собі кишеньковою газеткою? Навіщо ж, мовляв, добру пропадати, яке, он, бачте, нічийне під ногами валяється!

Сказали - зробили, але ж навіть темні справи не так швидко робляться. Спочатку для цього в 2007 році призначили виконавця - нетутешню Ларису Мілову, таку собі «бізнес-леді» з Прилук (кримінальної столиці Чернігівщини). Яка ані в журналістиці, ані в українській мові (що є єдиною мовою газети «Деснянська правда»), ані в тому, що відбувається в обласному центрі, м'яко кажучи, не те що не знається, але навіть не цікавиться.

З якої причини? Та, мабуть, тому, що їй усе це байдуже, це ж не головне у тій справі, задля якої її призначили на посаду. Призначили, наголошую, всупереч здоровому глузду, бо навіщо обласній газеті, що донедавна виходила тричі на тиждень, редактор-дилетант? Тим паче, за умов сучасної жорсткої конкуренції?..

А ось навіщо. Потрібно ж спочатку колись успішну прибуткову газету (тижневий тираж якої ще ніколи не був меншим 45 тисяч, а нині - лише 28 тисяч примірників) довести до банкрутства, а потім, коли на неї, зітхнувши, махнуть рукою, привласнити, поки ще «тепленька». Потім, поклавши до кишені, друкувати у ній те, що потрібно київським босам, тобто політичну рекламу. Скоро вибори ж бо!

А те, що газета належить мешканцям області, багато з яких, до речі, не є прихильниками партії Тимошенко, їм наср…, перепрошую, байдуже. Бо саме представників БЮТу нині в облраді 35, тобто найбільша фракція. Тож депутати інших фракцій нехай трохи почекають.

Бо, як мовиться, для «бютівців» нині так «фішки впали» - сьогодні або ніколи. Бо завтра взагалі може бути запізно: не дай Боже, до влади прийдуть опоненти, і тоді - прощавай, чуже майно, прощавай, ласий шматочок…

Тож поспішають. І тому на деякі «дрібниці», як, приміром, наше українське законодавство, не звертають уваги. Захотіли, об'єднали відразу дві газети в один редакційний відділ («Деснянку» й «Черниговскую неделю»).

Навіть редактора останньої не попередили і засновника (первинну журналістську організацію) не поінформували. Хіба це не нагадує банальну крадіжку, або ж, сучасною мовою, рейдерську атаку на успішну газету з привабливим тиражем (майже 20 тисяч примірників)?

Виходила газета тричі на тиждень (і передплатники, звісно, саме на це розраховували), але потім - захотіли, вівторковий номер скасували. І все це без ніякого попередження…

Не вдалося вичавити з ВАТу чотирьох принципових журналістів (навіть незаконну догану одному з них оголосили), які категорично проти такої відвертої та цинічної «прихватизації», тож швидко придумали реорганізацію та скорочення. Тим паче ж, є на що посилатися - світова фінансово-економічна криза сталася дуже вчасно…

Не вдалося всім оголосити наказ про скорочення (одна журналістка перебувала на лікарняному), поїхали до лікарні, сунули їй під носа папірця, мовляв, ось, усе, тебе попереджено…

Навіть у таких «дрібницях», як дотримання Правил дорожнього руху, «бютівцям» на все начхати. Ось, наприклад, (дивіться фото) як Володимир Івашко нехтує цими правилами, а саме припарковує свого джипа просто на газоні. (Тільки протягом одного тижня я тричі сфотографувала це порушення з його боку.)

Тутешні працівники кажуть, що він і навесні, і влітку, коли на газоні зеленіє трава, теж саме так паркує свого «Лексуса», придбаного на «кревні податківські» (у минулому цей чолов'яга - працівник податкової).

І те, що майже поруч з ВАТом (якихось 200 метрів) розташоване обласне Управління МВС, його не хвилює. Навіщо прикидатися, вдавати з себе порядного? Нехай усі знають - я тут хазяїн!..

Ось так і живемо. Сьогодні я при владі, тож я - хазяїн, а ти - дурень. А завтра при владі ти… Менталітет бо!..

P.S. Приналежність до БЮТу я навмисно пишу в лапках, бо складається враження, що та «публіка», про яку йдеться, зовсім не переймається жодними політичними ідеями. Головне для таких осіб – набити власні кишені. А під якою партійною вивіскою це робити, їм, звісно, байдуже. Бо, пригадую, коли кілька років тому політична сила Юлії Тимошенко перебувала в опозиції, їх там і близько не було. І ще не факт, якщо БЮТ знов перейде в опозицію, то вони не поміняють свої партійні квитки на інші, так би мовити, «актуальніші»…

Збільшити

Збільшити

Збільшити