Останнє оновлення: 21:09 неділя, 3 листопада
Архітектура / Пам'ятки
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Відродження підземного храму: Відкрито Чернігівський скит. ВІДЕО
Відродження підземного храму: Відкрито Чернігівський скит. ВІДЕО

Відродження підземного храму: Відкрито Чернігівський скит. ВІДЕО

Унікальний Чернігівський скит поблизу Троїце-Сергієвої Лаври відкритий для віруючих. Чернечі келії там з'явилися в середині XIX сторіччя.

У ХХ столітті протягом тривалого часу печери були затоплені водою. У цей час реставраційні роботи під землею практично завершені, на черзі - надземний собор.

Стародавній забір із флюгерами, висока каплиця, а за нею - таємничий Чернігівський скит. Сім метрів над і сім метрів під землею. Собор, що видно здалеку, закритий на реконструкцію.

Ще десять років тому в ньому розміщався склад, усередині нагромаджувалися триярусні перекриття, були приховані незвичайні фрески, у такому ненависному для радянських мистецтвознавців неоруському стилі.

"Под всей этой известкой, сыростью и плесенью находятся замечательные удивительные росписи, которые нигде не зафиксированы, никаких материалов - только скудные, скудные крупицы", - говорить Олександр Боданов, художник-іконописець.

Уперше побачивши масштаб робіт, художник схопився за голову: хто візьметься відновити? Через шість років сам видрався на будівельні ліси. Золотими олійними фарбами вже покрили вівтарі й стіни, тепер іконописці потягнулися до купола. А парафіянам указали на двері підземелля.

Літургія начебто й не припинялася, але ж ще в 2000 році цей зал був повністю затоплений водою.

Чернігівський скит - у народі його називають печерним - починався звідси. В 1847 році московський юродивий Філіпушка почав копати собі земляну келію. Його останки тепер зберігаються в капличці підземного монастиря. Ієродиакон Василь крутими коридорами веде до кам'яних чернечих жител - їх відбудували на місці земляних укриттів уже через рік.

"Келії невеликі, але вони всі були в розписах. Усе опалювалися римською системою грубного опалення, скрізь було сухо, чисто, красиво й можна було перебувати людині без усякого збитку", - говорить ієродиакон Василь.

У келії у формі могили рівно три роки на хлібі й воді жив і молився Иверский чернець Олександр. У печерах були вириті підземні ходи, аби не було несподіваних зустрічей з мирянами.

"Кельи небольшие, но они все были в росписях. Все отапливались римской системой печного отопления, везде было сухо, чисто, красиво и можно было находиться человеку без всякого ущерба", - пояснив ієродиакон Василь.

Печерний скит прославився чудотворною іконою Чернігівської Іллінської Божої матері - її копія дотепер зберігається у монастирі. І святим цілителем Варнавою. Говорять, до старця приїжджав сам цар Микола II, святий пророчив імператорській родині мученицьку смерть. Батько Василь як професійний екскурсовод, так і сипле історіями.

Святе джерело ледь не затопило церкву й келії, вогкість розвела кажанів і достаток комарів. Гризунів вигнали, з літунами ще борються.

"Это называется рассеивание, поэтому недопустимо особенно для серьезных молитвенников, для начинающих ещё, куда ни шло", - розповідає ієродиакон Василь.

Зараз у Чернігівському скиті живуть десять братів. А кілька років назад це була територія закритого військового містечка, у монастирських корпусах розміщалися комунальні квартири. Зараз сюди запросто приїжджають туристи, а по дворі бігають всюдисущі коти - їх ченцям, як і сто років тому, підкидають місцеві жителі.

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Ніжин: сто років тому. Долі та спогади

SVOBODA.FM