Про сходження Благодатного Вогню

В суботу, 18 квітня, в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулося сходження Благодатного Вогню.

Щороку "божественне полум'я" єдиний раз на рік займається напередодні православної Пасхи.

Перша згадка про це явище датована IV століттям. Вогонь зайнявся після молитви про послання дива патріарха Єрусалимського Феофіла і десятків тисяч паломників, які заповнили в передпасхальний день храм, площу перед ним і прилеглі вулиці.

У  сучасному сходженні Благодатного Вогню обов’язково беруть участь Патріарх Ієрусалимської Православної Церкви, ігумен і ченці Лаври преподобного Сави та місцеві православні араби.

У наш час сходження Благодатного Вогню відбувається у Велику Суботу звичайно між 13 і 15 годинами за Єрусалимським часом.

Десь до десятої години дня Великої Суботи відключається освітлення Храму. Гасяться усі свічі і лампади у всьому величезному архітектурному комплексі. Після цього відбувається процедура перевірки Кувуклії на наявність джерел вогню і опечатування великою восковою печаткою.

Свої особисті печатки на великій восковій свічі ставлять представники, що здійснювали перевірку.

Потім всі стають свідком незвичайного явища. Спочатку зрідка, а потім все інтенсивніше й інтенсивніше весь повітряний простір Храму пронизують світлові спалахи. Вони мають блакитнуватий колір, їх інтенсивність і амплітуда періодично хвилеподібно наростають.

Через деякий час після опечатування Кувуклії молоді православні араби починають підносити свої молитви до Христа Пресвятої Богородиці, Святого Георгія про дарування Благодатного Вогню.

Їх емоційні молитви, речетативи і танці відбуваються безпосередньо в Кувуклії протягом 20-30 хвилин.

У цей час Храм наповняється ще і звуками їхніх барабанів і речитативів. Через якийсь час, як правило близько 13 години, починається безпосередньо літанія (грецькою «молитовна процесія») Благодатного Вогню - хресний хід від вівтаря Кафоликона через весь Храм з виходом на Ротонду  потрійним обходом Кувуклії.

У хресній ході беруть участь ігумен з ченцями монастиря Сави Освяченого. Патріарх зупиняється перед входом у Кувуклію, патріарха викривають: знімають з нього святкові ризи, залишають в одному білому підризнику. Тільки в одному підризнику Патріарх заходить у Кувуклію.

Тепер все залежить від нього, від таємниці його уклінної молитви. Напруга сягає найвищої точки. Кожен з присутніх в храмі побоюється, що через його гріхи Велике Чудо може не відбутися.

Якщо Дива не станеться, кожний повинен бути готовий зустрітися із Всевишнім.

Після заходу Патріарха в Кувуклію інтенсивність і частота блакитнуватих світлових спалахів наростає. Блакитнуваті блискавки б'ють у всьому Храмі то зверху під куполами, униз, то знизу під куполи Храму.

Непередбачена злива таких блакитнуватих спалахів-блискавок пронизує весь простір Храму, особливо Кувуклію під час уклінної молитви Патріарха в триденній  ложі Спасителя.

Молитва займає від 10 хвилин до години – коли як. Люди, які очікують сходження Вогню у Храмі, сповнені хвилювань і чекання.

Великодня свіча - це тридцять три з'єднаних свічі. В основному в кожного з присутніх, у руках по три оберемки свіч, і свічі з інших місць Святої землі. Коли Вогонь доходить до людини - у руках справжнє полум’я, від якого виходить сильний жар.

Треба зауважити, що в Храмі люди стоять настільки щільно, що якби Вогонь був звичайним - обов'язково кого-небудь зайняв би - адже в кожного в руках не по одному оберемку свічок.

Люди на очах  одне у одного омиваються Благодатним Вогнем. Полум'я у всіх настільки велике, що видно, як воно торкається  людей, які стоять поряд одне з одним.

За всю історію сходження Вогню - жодного нещасного випадку, жодного пожежі.

Але питання, яким чином сходить Благодатний Вогонь на триденне ложе Спасителя, давно турбувало допитливих християн. Існують прямі свідчення про картину запалювання Святого Вогню:

У посланні Арефи митрополита Кесарії Каппадокійського до еміра Дамаського (початок X століття) написано: «Тоді раптово б’є блискавка і кадила запалюються, від цього світла беруть усі мешканці Єрусалима і запалюють вогонь».

Православні вірять, що той рік, в який Благодатний вогонь не зійде на землю, буде останнім для людей.