Відкрито Київський Єрусалим. ФОТОрепортаж

Чи кожен з Вас хоч один раз за життя був у Єрусалимі? А хто здійснював паломництво до Святих місць? Впевнена, що цим можуть пишатися одиниці.

Зовсім скоро відбудують Храм на честь преподобного Федора Освяченого у Києві. Він ще у ХІХ ст. здобув славу київського Єрусалиму, оскільки містив точну копію Гробу Господнього.

Тоді згадається теза давньоруських книжників про Київ – другий Єрусалим.

Лук’янівка – Єрусалим?

Цікаво, що імператор Олександр ІІ ще 1856 р. назвав Київ – Єрусалимом землі Руської. І це відповідало дійсності, адже кожен рік багато паломників відвідувало Київ, щоб поклонитися мощам преподобних, які покояться у Києво-Печерській Лаврі у Дальніх та Ближніх печерах.

Із будівництвом і освяченням Храму Федора Освяченого на Лук’янівці значення Києва як паломницького центру ще більше підсилювалося, адже саме там з кінця ХІХ ст. знаходилася точна копія головної християнської святині – Гробу Господнього, що була покликана поєднати Київ та Єрусалим.

Цей Храм навіть отримав назву Київський Єрусалим. Оскільки не всі люди мали кошти та сили мандрувати до Єрусалиму, щоб поклонитися Гробу Господньому, тому вони відвідували київську Святиню.

З чого все починалося

З середини ХІХ ст. Київ збільшувався, а його колишня околиця Лук’янівка ставала все більше населеною. Тому мешканці цього району бажали мати свій храм.

Будівництвом храму опікувався власник маєтку в цьому районі герой Кримської і Кавказької війни генерал Олександр Багговут (на вулиці, назвіні в його честь, Багговутівській, і розташовувався Храм Федора Освяченого). Він став старостою цієї церкви.

З 1887 р. проводилися роботи по збільшенню церкви. Був прибудований південний приділ на честь Воскресіння Христового, що мав містити підземне святилище на зразок печери Гробу Господнього в Єрусалимі.

У північному приділі розташувалася копія печерного храму святого Климента в Інкермані. Навіть Києво-Печерська Лавра віддала Храму точну копію образу Воскресіння Христового, що містився над Гробом Господнім в Єрусалимі. Отже, Храм уособлював Святу землю.

У часи свого розквіту при Храмі діяло Лук’янівське дамське попечительство про бідних, що утримувало притулок та школу домоводства; опікувався церковно-приходською школою, а дворянське попечительство здійснювало просвітницьку діяльність.

Руйнування, але не зруйнування Храму!

Роки минали... У 1935 р. комуністична влада хотіла зруйнувати Храм, а на його місці побудувати будинок для військових. Проте новозбудований будинок був розташований поруч, на церковному цвинтарі, а з цегли Храму побудований перший поверх одного з будинків, що розміщується до сьогодні поруч.

Пізніше робітники у землі все частіше знаходили поховання людей. Одного разу жінка, яка йшла поруч, побачила, що робітники віднайшли ключ від храму, і вирішила тримати його у себе. Вона точно знала, що Храм розташовувався тут, поруч. Коли рідні після її смерті дізналися, що йде поступове відродження Храму Федора Освяченого, то вони віддали цей ключ священнику.

Таким чином, поступово, з 2001 р. відбувається відродження колишньої славу обителі. Але тільки 2007 р. було встановлено наметову церкву поряд з місцем поховання священика Василя Ізмайлова, служба в котрій проводиться і зараз.

* * *

Цього року проводилися археологічні дослідження Храму Федора Освяченого. Було відкрито вівтарну частину, піч, копію Гробу Господнього (Кувуклію). Наразі тривають роботи по дослідженню Храму і його відтворенню. Адже все це можна відновити і відкрити для віруючих!

Побувавши на розкопках колишнього Храму Федора Освяченого на Лук’янівці, була просто вражена розмахом робіт! Величезна сама територія Храму (був однобанним з 4 верхами), велика глибина розкопів, оскільки після руйнування Храму його засипали землею.

Особливо мені запам’яталося те, що сам настоятель наметового Федорівського храму протоієрей Роман Барановський сам долучився до робіт по відродженню пам’ятки ХІХ ст. – розчищують місцевість від будівельного матеріалу, піску тощо. Роботи проводяться власними силами.

Не обійшлося без казусів. Прямо на тлі розкопок і Святого місця Гроба Господнього височить біл-борд із рекламою чергової алкогольної отрути – коньяку. Знову мішанина грішного з праведним. Сумно. Мимоволі згадується той факт, що на місці колишнього Федорівського храму свого часу збиралися алкоголіки та наркомани, ходячи по руїнах Храму...