Дослідницько-просвітницька місія

Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Чернігівці за Полярним колом. Репортаж Олександра Волощука. + ФОТО

Чернігівці за Полярним колом. Репортаж Олександра Волощука. + ФОТО

Мандрівник-дослідник Олександр Волощук продовжує чергову подорож Росією. Сьогодні на черзі – Петрозаводськ. Слово Олександру:

Як і обіцяв, більш докладно розповім про своє перебування в Мурманську і Мурманській області.

Прибув у найбільше місто Заполярья 19 липня і зупинився вдома у талановитої художниці-іконописиці Катерини Ширко (родом вона з Рівненщини)...

Наступний день присвятив знайомству з містом, а потім знайомився і спілкувався з українцями та земляками-чернігівцями, що живуть за Полярним колом.

21 липня відбулась зустріч з активом національно-культурної автономії українців Мурманської області, яку очолює Наталія Литвиненко-Орлова. За офіційними даними, в області живе більше 100 тисяч етнічних українців, тобто приблизно кожен сьомий. Українська громада створена в 1989 році.

Особливістю Мурманської області є те, що цей регіон залишається, так би мовити, «найсовєтськішим» з-поміж інших регіонів РФ. Виражається це насамперед в тому, що перші особи області і міста прагнуть до «єднання всіх слов’янських народів», але бачать це у вигляді відновлення Союзу РСР. Тому й мурманські українці розділилися на два табори: одні виступають за незалежну Україну, інші - за «воз’єднання» з Росією.

Тепер розповім про мурманських чернігівців. І зроблю це, зупинившись на кожному з них окремо.

Михайло Григорович Орешета. Народився у Борзні, очолює мурманський військово-патріотичний клуб, займається упродовж багатьох років пошуком могил загиблих в роки Великої Вітчизняної війни бійців-захисників Заполярья.

Автор кількох книг, досить відома і шанована в області людина. Організатор багатьох пошукових експедицій на території Мурманської області.

Олег Петрович Горба. Народився в 1940 р. в Ніжині, з 1963 р. - в Мурманську. Працював у Мурманському морському пароплавстві, органах МВС, згодом знову повернувся в ММП, де був начальником всіх морських вокзалів Мурманської області. Зараз працює старшим інспектором Профспілки моряків ММП. Людина надзвичайно щира і порядна, Олег Петрович був надзвичайно радий несподіваній зустрічі з журналістом-мандрівником з Чернігова.

Віктор Ширяєв. Народився в Городні, а в Мурманськ потрапив у 1950-і роки разом з матір’ю, яка завербувалася сюди на роботу. Викладач музики, акомпаніатор у хорі «Лелеки» національно-культурної автономії українців Мурманської області. Людина з неабияким почуттям гумору і веселою вдачею.

Василь Алатолійович Стетюха. Народився і жив у Чернігові, навчався в 8-й та 19-й міськіх школах. За освітою - медик. В Мурманську - з 1978 року. Сьогодні - заступник директора компанії «Севермедснаб» (займається поставкою у медичні заклади Мурманська і області сучасної медичної апаратури), хоча займається й практичною медициною. Незважаючи на те, що на Півночі живе більше 30 років, не обрусів. Дуже любить рідний Чернігів, українські пісні та природу Полісся. Любов до батьківщини передав і своїм синам - Павлу та Василю. Дружина Василя Антолійовича - Світлана Миколаївна - хоча й народилася в Гомелі, але також дуже любить Чернігів. Родина Стетюхів – дуже приємні і гостинні люди.

Коли я ще тільки планував нинішню подорож, то після мурманська хотів побувати також в Печензі, Заполярному і Нікелі - містах, які розташовані неподалік російсько-норвезького кордону. Але після загибелі атомного підводного човна «Курськ» прикордонний режим на території Мурманської області став значно жорсткішим. Тепер, щоб потрапити до вищеназваних міст, треба мати спеціальну перепустку. На її оформлення треба витратити надто багато часу, тому я й відмовився від планів відвідання прикордонних з Норвегією районів. Натомість поїхав у Хібінські гори, про що анітрохи не жалкую. Хоча гори й невисокі (до 1200 м над рівнем моря), але дуже мальовничі. На схилі однієї з гір, під назвою Айкуайвенчорр (1091 м), поблизу міста Кіровська, я зупинився на деякий час, встановивши намет і здійснивши одиночне сходження на гору.

Хібіни - досить популярне місце у автостопників, альпіністів та просто туристів. Познайомився там з кількома колегами з Мінська та Москви. 27 липня залишив Мурманську область і повернувся до Карелії. В Петрозаводську зробив зупинку у свого товариша Юрія Дмитрієва.

30 липня їду далі на південь. Але перш ніж повернутися в Чернігів, хочу відвідати ще два міста, в яких досі не доводилося бувати - Псков і Великі Луки. Орієнтовний час повернення у Чернігів - 5-6 серпня.
Всього найкращого.

Олександр.
м. Петрозаводськ